ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №826/27482/15
адміністративне провадження №К/9901/38654/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року (суддя Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (головуючий суддя Літвіна Н.М., судді: Коротких А.Ю., Мєзєнцев Є.І.) у справі №826/27482/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року №011-13110-120215, укладеного між позивачем і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813;
- зобовʼязати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року №011-13110-120215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування 200 000,00 грн.).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року №011-13110-120215, укладеного між ОСОБА_2 і ПАТ "Дельта Банк", та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813. Зобовʼязано Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року №011-13110-120215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування - 200000,00 грн.).
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 12 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" в доларах США №011-13110-120215, відповідно до якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 8000 доларів США на строк до 11 серпня 2015 року та зобовʼязується сплачувати проценти за їх користування. Банк відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок №26302112988150.
12 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року №011-13110-120215, згідно якої сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються".
Відповідно до платіжного доручення від 12 лютого 2015 року №45801846 на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 8000 доларів США від ОСОБА_4.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 71 від 08 квітня 2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03 серпня 2015 року строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02 жовтня 2015 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
Листом № 8821/624 від 23 вересня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про те, що договір банківського вкладу (депозиту) №011-13110-120215 від 12 лютого 2015 року, укладений між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2, є нікчемним згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ОСОБА_2, вважаючи протиправним рішення про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №011-13110-120215 від 12 лютого 2015 року та вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", звернулась з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що Правила банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" не є нормою закону у розумінні статті 215 ЦК України, доказів ознайомлення позивача із вказаними Правилами відповідачем не надано, а тому зарахування коштів на депозитний рахунок ОСОБА_2 не суперечить приписам чинного законодавства. Також суди зазначили, що законом не встановлено заборони для банку після визнання його проблемним на укладення договорів, відкриття поточних рахунків та зарахування на рахунок коштів. При цьому постанова Правління НБУ про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею.
Апеляційним судом також додатково наголошено на тому, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року передбачено, що положення пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" до даних правовідносин не застосовуються. Крім того, відповідачем не доведено, що умови укладеного договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг (пільг) позивачу чи іншим кредиторам.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка була доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року. Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Наголошено на тому, що відповідач, посилаючись на порушення при укладенні договору банківського вкладу пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк" наводить положення останнього лише частково, в той час, як у чинній редакції пункт 5.11 вказаних Правил допускає зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок від іншої фізичної особи у випадках, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку. Так, між позивачем та банком укладено додаткову угоду №1 до договору банківського вкладу, в якій прямо передбачено можливість такого зарахування, а тому в даному випадку застосуванню підлягають саме положення додаткової угоди, що також узгоджується із приписами пункту 2.7 Правил. Посилання відповідача на надання позивачу чи іншим кредиторам внаслідок укладення спірного договору банківського вкладу переваг (пільг), не передбачених діючим законодавством чи внутрішніми документами банку, є безпідставними та носять характер припущень. Позивач також вказує на те, що йому нічого не було відомо про існування постанови Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.