ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №815/3464/14
адміністративне провадження №К/9901/3455/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, УБНОН управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, УБНОН управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та просив визнати протиправними та скасувати наказ №724 від 21.07.2010 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та наказ № 386 о/с Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 28.07.2010 щодо звільнення ОСОБА_2 з посади старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УбНоН управління МВС України в Одеській області з органів внутрішніх справу у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, поновити в органах ГУМВС України в Одеській області на посаді рівнозначній тій посаді яку він обіймав на час звільнення, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту постановлення наказу про звільнення по час постановлення судового рішення; допустити негайне виконання рішення у частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць з утриманням податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2015, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 в позові відмовлено.
Позивач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - статтю 21 Закону України "Про міліцію", оскільки звільнення з посади відбулось до набрання законної сили вироку у кримінальній справі, порушеній у відношенні позивача та п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обґрунтованими.
Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 1994 року.
Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №332к/с від 01.08.2005 капітан міліції ОСОБА_2 призначений на посаду старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН УМВС України в Одеській області.
20.10.2005 слідчим прокуратури Одеської області порушено кримінальну справу про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.ст. 365, 127, 366, 307, 371 КК України за заявами громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Згідно з протоколом затримання підозрюваного від 27.02.2006, ОСОБА_2 вручена постанова слідчого по особливо важливим справам прокуратури м. Одеси Попова С.М. про притягнення його у кримінальній справі в якості обвинуваченого. У березні 2006 року постановою судді Приморського районного суду м.Одеси відносно ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, а у 2008 році змінено запобіжний захід з утримання під вартою на підписку про невиїзд.
Під час проведення службового розслідування 20.07.2010 було складено висновок та встановлено, що окрім відкриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2, позивач з 10.06.2010 не виходить на службу.
Наказом №724 від 21.07.2010 за грубі порушення вимог Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника ОВС, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виразилося у невиході на службу з 10.06.2010 по теперішній час без поважних причин, застосування незаконних методів дізнання до гр-н ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знущання над ними та катування їх з метою отримання свідчень про злочини, які нібито були скоєні ними на території України, старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН УМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби.
Наказом ГУМВС в Одеській області від 28.07.2010 №386 о/с ОСОБА_2 старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків у контрольованій прикордонній зоні бюро оперативно-розшукової роботи при УБНОН УМВС України в Одеській області звільнено у запас Збройних Сил України з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби з 28.07.2010.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_2 скоєно грубе порушення службової дисципліни, що виразилося в невиході на службу протягом тривалого строку без поважних причин, ухиленні від виконання службових обов`язків при проходженні служби в органах внутрішніх справ України, чим позивачем проявлено неповагу та дискредитовано звання офіцерського складу органів внутрішніх справ.
Переглянувши судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає за доцільне зазначити про таке.
15.07.2010 на адресу начальника ІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області підполковника міліції Бурдейного О.С. заступником начальника УБНОН ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції Бурячком А.О. письмово повідомлено про те, що старший оперуповноважений УБНОН ГУМВС України в Одеській області капітан міліції ОСОБА_2 з 10.06.2010 по теперішній час не з`являється на службі.
Інспектором ІОС УКЗ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції Білоус С.В. проведено додаткове службове розслідування з приводу притягнення до кримінальної відповідальності співробітників УБНОН ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_12, капітана міліції ОСОБА_2 і старшого лейтенанта міліції ОСОБА_13 за результатами проведення якого складено висновок, затверджений 20.07.2010 року начальником ГУМВС України в Одеській області полковником міліції Яцковим М.В.
У висновку зазначено, що 20.10.2005 прокуратурою м. Одеси за фактом перевищення службових повноважень працівниками УБНОН УМВС України в Одеській області порушено кримінальну справу №052200500108 за ст. 365 ч.2 КК України. У ході досудового слідства було встановлено, що капітан міліції ОСОБА_2 катував затриманих.
Також, як вбачається з висновку службового розслідування від 20.07.2010, у жовтні 2005 року працівниками УВБ в Одеській області за викладеним вище фактом було проведено службове розслідування, за результатами якого прийнято рішення визначитись з подальшим перебуванням в ОВС капітанів міліції ОСОБА_12, ОСОБА_2 і старшого лейтенанта міліції ОСОБА_13 після закінчення досудового слідства по кримінальній справі № 052200500108. Зазначено, що в теперішній час досудове слідство по вказаній кримінальній справі №052200500108 завершено і справа знаходиться на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси.
Як встановлено судами, однією з підстав звільнення позивача за дискредитацію є факт порушення прокуратурою м. Одеси кримінальної справи № 052200500108 за ст. 365 ч.2 КК України, завершення досудового слідства по цій кримінальній справі і передача її на розгляд в Приморський районний суд м. Одеси.
Відповідно до приписів частини 2 статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Як вірно враховано судами, сам по собі факт відкриття кримінального провадження відносно позивача, завершення досудового слідства по кримінальній справі і передача її на розгляд до суду, не свідчить про вчинення ним проступку, що дискредитує звання працівника міліції та не може бути підставою для звільнення з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Натомість, у висновку службового розслідування від 20.07.2010 також вказано, що капітан міліції ОСОБА_2 з 10.06.2010 року по теперішній час на службу не виходить, про причини невиходу керівництво УБНОН ГУМВС не інформує.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач пояснив, що він дійсно в період з 2006 року по 2014 рік на службу не виходив, проходженням служби не цікавився, проте зазначив, що не з`являвся на роботу з поважних причин, а саме - порушення у його відношенні кримінальної справи, притягнення у якості обвинуваченого, відсторонення від роботи на час досудового та судового розгляду справи, у разі з`явлення позивача за місцем проходження служби, такі його дії могли бути розцінені як засіб впливу на свідків та зміни запобіжного заходу у відношенні позивача.
Відповідно до ст. 147 КПК України (в редакції від 01.12.2005) в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само, якщо ця особа притягується до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов`язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову. Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи(служби) обвинуваченого.