ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1100/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
за участю секретаря судового засідання- Астапової Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 11.09.2018 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовгаз" про стягнення трьох відсотків річних та пені у загальному розмірі 4 730 582,55 грн,
за участю представників:
від позивача - Родоман Т. О. (адвокат),
від відповідача - не зʼявився,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовгаз" (далі - ТОВ "Азовгаз") про стягнення 4 730 582,55 грн за договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-153-Н, у тому числі: 4 424 565,04 грн пені, 3 % річних у розмірі 306 017,51 грн.
1.2. Позов мотивовано тим, що відповідач розрахувався за спірними зобовʼязаннями у повному обсязі, проте з порушенням строків, встановлених договором.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 30.12.2015 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Азовгаз" (покупець), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обовʼязків на субʼєктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", уклали договір на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015 №16-153-Н.
2.2. Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобовʼязався передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, покупець у свою чергу зобовʼязався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
2.3. Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за договором, покупець використовує виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.
2.4. За змістом п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2016 по 31.03.2016 газ в обсязі до 53 000,000 тис. м3.
2.5. Відповідно до п. 3.2 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
2.6. У розумінні п. 3.3 договору підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
2.7. Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
2.8. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (п. 6.2 договору).
2.9. За змістом п. 11.1 договору сторони узгодили, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Згідно з додатковою угодою від 02.03.2016 № 2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-153-Н сторони доповнили п. 6.1 договору останнім абзацом у такій редакції: "Сторони погодили, що з урахуванням п. 10.2 цього договору укладання договорів про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови КМУ № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором, не звільняють покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовʼязань за договором, включаючи, але не обмежуючись обовʼязком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України."
"Дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з дати укладання цього договору і діє протягом дії договору."
2.10. У матеріалах справи є акти приймання-передачі природного газу у 2016 році, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, зокрема:
від 31.01.2016 в обсязі 21793,952 тис. м3 на суму 82 007 485,69 грн,
від 29.02.2016 в обсязі 15742,029 тис. м3 на суму 72 541 944,59грн,
від 31.03.2016 в обсязі 14101,616 тис. м3 на суму 74 345 911,48 грн,
від 30.04.2016 в обсязі 6474,388 тис. м3 на суму 40 542 358,68 грн,
від 31.05.2016 в обсязі 2812,871 тис. м3 на суму 16 744 908,55 грн,
від 31.06.2016 в обсязі 1989,507 тис. м3 на суму 11 843 455,60 грн,
від 31.07.2016 в обсязі 2117,778 тис. м3 на суму 12 607 047,72 грн,
від 31.08.2016 в обсязі 2041,649 тис. м3 на суму 12 153 854,83 грн,
від 31.09.2016 в обсязі 2930,560 тис. м3 на суму 17 445 506,46 грн.
2.11. Відповідач розрахувався за спірними зобовʼязаннями у повному обсязі, проте з порушенням строків, встановлених договором.
2.12. Матеріали справи містять ряд протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, підписаних Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької обласної державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовгаз" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з метою погашення заборгованості за природний газ, поставлений у 2016 році за договором від 30.12.2015 №16-153-Н відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 № 20 із відповідними змінами.
2.13. Предметом спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а саме:
- від 18.02.2018 № 618 на суму 32 039 532,51 грн. Сплачено 29.03.2016 згідно з платіжним дорученням № 20 у сумі 32 039 532,51 грн, призначення платежу - постанова уряду № 20 від 11.01.2005, спільне протокольне рішення № 618, за природний газ у 2016 році за договором від 30.12.2015 року № 16-153-Н;
- від 18.02.2018 № 619 на суму 2 769 631,76 грн. Сплачено 29.03.2016 згідно з платіжним дорученням № 21 у сумі 2 769 631,76 грн, призначення платежу - постанова уряду № 20 від 11.01.2005, спільне протокольне рішення № 619, за природний газ у 2016 році за договором від 30.12.2015 № 16-153-Н;
- від 18.02.2018 № 620 на суму 16 617 790,63 грн. Сплачено 29.03.2016 згідно з платіжним дорученням № 22 у сумі 16 617 790,63,76 грн, призначення платежу - постанова уряду № 20 від 11.01.2005, спільне протокольне рішення № 620, за природний газу 2016 році за договором від 30.12.2015 року № 16-153-Н;
- від 16.03.2018 № 881 на суму 22 490 447,81 грн. Сплачено 15.04.2016 згідно з платіжним дорученням № 24 у сумі 22 490 447,81 грн, призначення платежу - постанова уряду № 20 від 11.01.2005, спільне протокольне рішення № 881, за природний газу 2016 році за договором від 30.12.2015 № 16-153-Н;
- від 20.04.2018 № 1314 на суму 51 718 347,28 грн. Сплачено 29.04.2016 згідно з платіжним дорученням № 26 у сумі 51 718 347,28 грн, призначення платежу -постанова уряду № 20 від 11.01.2005, спільне протокольне рішення № 1314, за природний газ у 2016 році за договором від 30.12.2015 № 16-153-Н;
- від 20.04.2018 № 1316 на суму 48 835 049,42 грн. Сплачено 29.04.2016 згідно з платіжним дорученням № 27 у сумі 48 835 049,42 грн, призначення платежу - постанова уряду № 20 від 11.01.2005, спільне протокольне рішення № 1314, за природний газ у 2016 році за договором від 30.12.2015 № 16-153-Н.
2.14. Зазначені спільні протокольні рішення підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
2.15. Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 спільних протокольних рішень вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобовʼязань за цими спільними протокольними рішеннями. Спільні протокольні рішення є чинними лише у разі проведення відповідного фінансування.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.2018 (суддя Зекунов Е. В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 3 % річних у сумі 103 006,90 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 545,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.2. Рішення мотивовано тим, що наслідком підписання спільних протокольних рішень на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 є фактична зміна визначеного у договорі від 31.12.2015 № 16-153-Н порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями.
3.3. Поряд з цим статтею 2 Законом України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
3.4. Постановою колегії суддів Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 у складі: Пелипенко Н. М., Медуниця О. Є., Радіонова О. О. рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих самих підстав.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині відмови у стягненні 4 424 565,04 грн пені та 203 010,61 грн 3 % річних, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням норм чинного законодавства, зокрема, положень Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", Закону України "Про ринок природного газу", Закону України "Про електроенергетику". Позивач наголошує, що він не є енергопостачальником.
4.2. Крім того, скаржник наголошує, що суди безпідставно залишили поза увагою умови додаткової угоди від 02.03.2016 № 2, у п. 6.1 якої зазначено, зокрема, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
4.3. Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, наведені у касаційній скарзі.
5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
5.1. ТОВ "Азовгаз" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовʼязків, зокрема, є договори та інші правочини.
6.3. Відповідно до статті 509 цього Кодексу зобовʼязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку.
6.4. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовʼязковим для виконання сторонами.
6.5. За змістом статті 610 цього Кодексу порушенням зобовʼязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання).
6.6. Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовʼязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.7. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо в зобовʼязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
6.8. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору, якщо до 25 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, покупець зобовʼязується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.