Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 751/1713/17
провадження № 61-35802св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д.Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Чернігівський дошкільний навчальний заклад № 56 Чернігівської міської ради Чернігівської області,
треті особи: завідувач Чернігівського дошкільного навчального закладу № 56 Чернігівської міської ради Чернігівської області Кисла Віра Петрівна, управління освіти Чернігівської міської ради Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2017 року у складі судді Деркача О. Г. та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Страшного М. М., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Чернігівського дошкільного навчального закладу № 56 Чернігівської міської ради Чернігівської області (далі - дошкільний навчальний заклад № 56), треті особи: завідувач Чернігівського дошкільного навчального закладу № 56 Чернігівської міської ради Чернігівської області Кисла В. П., управління освіти Чернігівської міської ради Чернігівської області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, визнання недійсним запису в трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона працювала у дошкільному навчальному закладі № 56 з 1994 року. Наказом відповідача від 19 жовтня 2016 року звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обовʼязків. Проте, вважає, що її звільнили внаслідок перебування у неприязних стосунках з завідувачем дошкільного навчального закладу № 56, тобто незаконно.
Вказувала, що вона працювала на посаді помічника вихователя та була працівником з великим досвідом, завжди добросовісно виконувала свої обовʼязки, шанобливо ставилася до дітей, що скарг від батьків і вихователів на неї не надходило, що перед звільненням вона не притягувалася до дисциплінарної, матеріальної чи іншої відповідальності.
Посилалася на те, що незаконним звільненням порушено її трудові права, що призвело до страждань, втрати нормальних життєвих звʼязків, це вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та витрат додаткових коштів. Вона перебуває у постійному переживанні за майбутнє працевлаштування.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_4 просила суд: скасувати наказ дошкільного навчального закладу № 56 від 19 жовтня 2016 року№ 27-к та запис у трудовій книжці про звільнення її з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обовʼязків; поновити її на роботі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільнення позивача відповідачем було дотримано норми трудового законодавства України, а також під час судового розгляду справи належними та допустимими доказами доведено систематичне невиконання позивачем без поважних причин своїх трудових обовʼязків, тому її вимоги є необґрунтованими.
Крім того, додатковою підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 суд вважав пропуск нею без поважних причин місячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Виключено з мотивувальної частини рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2017 року посилання на пропуск без поважних причин строку звернення до суду з позовом і залишено його без змін в іншій частині.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок місцевого суду про законність оспорюваного позивачем наказу про її звільнення відповідає нормам права, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 спростовуються наявними у справі доказами та встановленими на їх підставі обставинами. Зокрема, спростовано твердження позивача про те, що її звільнення з роботи сталося внаслідок неприязних відносин між нею й керівником дошкільного навчального закладу № 56. Апеляційний суд вказав, що саме по собі те, що остання просила ОСОБА_4 звільнитися за власним бажанням, не є неправомірною дією, виходячи з доведеності факту систематичного невиконання нею без поважних причин своїх посадових обовʼязків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга позивача мотивована тим, що її звільнено без додержання процедури, передбаченої трудовим законодавством. Відповідачем не накладалися на неї дисциплінарні стягнення до звільнення її з роботи. Вважає, що відповідач не довів факту вчинення нею повторного невиконання чи неналежного виконання трудових обовʼязків, тому не мав права звільняти її за систематичне невиконання трудових обовʼязків.
Посилається на те, що до цього випадку жодних скарг щодо її роботи від батьків чи від будь-кого іншого не надходило, вона завжди належним чином виконувала свою роботу, про що свідчить її неодноразове нагородження відповідними грамотами.
Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року завідувач дошкільного навчального закладу № 56 Кисла В. П. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4, в яких вказує на безпідставність доводів позивача, так як її звільнення було проведено відповідно до норм чинного трудового законодавства України, оскільки вона допустила у своїй роботі систематичне невиконання без поважних причин трудових обовʼязків.
У листопаді 2017 року управління освіти Чернігівської міської ради Чернігівської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4, в яких вказує, що зібраними у справі доказами доведено факт систематичного невиконання без поважних причин своїх трудових обовʼязків ОСОБА_4, тому рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 751/1713/17 з Ріпкинського районного суду Чернігівської області.
Ухвала суду в частині витребування цивільної справи виконана не була.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2019 року виправлено описки, допущені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2017 року. Зазначено замість "рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2017 року" правильно "рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 липня 2017 року".
Витребувано цивільну справу № 751/1713/17 з Новозаводського районного суду м. Чернігова.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 жовтня 2016 року комісією у складі завідуючої дошкільного навчального закладу № 56, голови профспілкового комітету, старшої медсестри, вихователя та членів батьківського комітету групи №1 був складений акт обстеження санітарного стану групи № 1, в якому повідомлено, що під час перевірки у групі № 1 виявлені грубі порушення у роботі помічника вихователя ОСОБА_4 та зроблений висновок, що загальний санітарний стан всіх приміщень групи, де знаходяться діти протягом дня, незадовільний, що завдає шкоди їх здоровʼю та життю.