Постанова
іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 753/11543/17-к
провадження № 51-5990км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Сингаївської А.О.,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ПодосіноваА.О. на вирок Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100000000130 за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обовʼязки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, пунктом 2 ч.3 ст.76 КК України.
Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 10 березня 2017 року приблизно о 14 годині 25 хвилин керуючи у стані алкогольного спʼяніння технічно справним автомобілем "MERCEDES BENZ S280",д.н.з. НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, рухаючись по вул. Центральній зі сторони вул. Колекторної в напрямку вул. Садової, 165 в місті Києві, в порушення вимог пунктів 1.5; 2.1 "а"; 2.3 "б"; 2.9 "а"; 12.1; 12.9 "б" та дорожніх знаків 1.3.2; 1.39 і 3.29 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка виражалася у наявності попереду нього аварійно небезпечної ділянки та заокруглення проїзної частини вліво, про що його інформували дорожні знаки 1.3.2 та 1.39 ПДР України, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, рухаючись зі швидкістю приблизно 100 км/год., що значно перевищувала максимально допустиму швидкість на даному відрізку дороги 40 км/год., не впорався з керуванням і на заокругленні проїзної частини вул. Центральній вліво біля перехрестя з вул. Садова, 72 в місті Києві виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя та скоїв наїзд на перешкоду (дерево), внаслідок чого пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні.
Апеляційний суд міста Києва скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив свій вирок від 14 лютого 2018 року, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Подосінов А.О. просить скасувати вирок апеляційного суду з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно врахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину ОСОБА_1 у стані алкогольного спʼяніння, оскільки ця обставина була зазначена при встановленні обʼєктивної сторони злочину як порушення, яке знаходиться в причинно-наслідковому звʼязку із дорожньо-транспортною пригодою. Наголошує, що з урахуванням всіх обставин справи, даних про особу засудженого, стану його здоровʼя, позиції потерпілої, виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначене апеляційним судом покарання є явно несправедливим внаслідок суворості.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 просив задовольнити касаційну скаргу захисника з викладених в ній підстав.
Прокурор Сингаївська А.О. вважала вирок апеляційного суду законним, а касаційну скаргу - необґрунтованою.
Мотиви суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Наведених вимог суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались.
Так, за наслідками судового розгляду, проведеного в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд ухвалив щодо ОСОБА_1 обвинувальний вирок, яким визнав його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.