Постанова
Іменем України
21 березня 2019 р.
м. Київ
Справа № 756/5257/17
Провадження № 51-8708 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В. В.,
секретаря
судового засідання Тімчинської І. О.
за участю:
прокурора Дронової І. С.,
засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника Фасулакі П. Є. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100050001808, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 16 березня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, а на підставі ст. 75 КК України звільненого від призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2015 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців.
Зараховано ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього увʼязнення з 24 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2018 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 лютого 2017 року приблизно о 18:50 год. незаконно проник до квартири АДРЕСА_1, з якої намагався викрасти майно на загальну суму 88 550,08 грн., однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 та захисник Фасулакі П. Є. стверджують про неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питання про зарахування попереднього увʼязнення в строк покарання. Вважають, що у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року підлягає зарахуванню весь період тримання засудженого під вартою до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_2 підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.
Прокурор Дронова І. С. вважала касаційні скарги сторони захисту необґрунтованими, оскільки питання про зарахування попереднього увʼязнення в строк покарання має вирішуватися в порядку виконання вироку.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК Українита відповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину і даним про особу засудженого у касаційних скаргах не заперечуються та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Також у касаційних скаргах не вказано на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування оскаржуваних судових рішень.
Разом із тим, доводи сторони захисту про неправильне застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України при зарахуванні судом у строк покарання строку попереднього увʼязнення, є обґрунтованими.