Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 715/1383/16-ц
провадження № 61-16903св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"),
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 березня 2017 року у складі судді Цуренка В. А. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 24 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Міцнея В. Ф., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго"), яке на підставі рішення загальних збрів акціонерів від 04 квітня 2017 року змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" (далі - ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго"), про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованих по АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У 2013 році він виявив, що на його земельній ділянці встановлена опора повітряної лінії електропередачі. Розміщення опори на його земельній ділянці та влаштування повітряної лінії електропередачі над покрівлею житлового будинку обмежує його право користування земельною ділянкою. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив зобовʼязати ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" усунути йому перешкоди у користуванні вищевказаною земельною ділянкою шляхом демонтуванням опори (стовпа) для електропередачі та самої лінії електропередачі і стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" позов не визнало, пославшись на його безпідставність та необґрунтованість і на пропущення позивачем позовної давності.
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 березня 2017 рокупозов задоволено частково. Зобовʼязано ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" усунути перешкоди ОСОБА_4 в користуванні земельною ділянкою в селі Коровія Глибоцького району Чернівецької області за кадастровим номером НОМЕР_1 шляхом демонтування підкісу опори № 37 (36) та приведення лінії електропередачі над покрівлею житлового будинку № 21 по вулиці Гагаріна в тому ж населеному пункті відповідно до вимог Державних будівельних норм України (далі - ДБН), Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні). Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на земельній ділянці позивача встановлено лише підкіс опори лінії електропередачі, а сама опора знаходиться за межами його земельної ділянки, влаштування лінії електропередачі над покрівлею житлового будинку позивача не відповідає вимогам ДБН Б.2.4-1-94 і ДБН 360-92**, Правилам охорони електричних мереж та Правилам пожежної безпеки в Україні. Вирішуючи питання про застосування позовної давності, місцевий суд виходив з того, що порушення прав позивача є триваючим, тому позовна давність не може бути застосована до спірних правовідносин.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 24 квітня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У травні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 24 квітня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що при вирішенні питання про межі спірної земельної ділянки місцевий суд виходив з координат, занесених до Державного земельного кадастру (далі - ДЗК), однак відомості про його земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 не відповідають її дійсним межам в натурі, а тому суд дійшов помилкового висновку, що на земельній ділянці розташований тільки підкіс опори діючої лінії електропередачі. На його земельній ділянці фактично розташована опора діючої лінії електропередачі, що підтверджується актом обстеження від 14 березня 2016 року № 01, складеним комісією Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області та висновком судової інженерно-технічної експертизи від 14 грудня 2016 року № 963, складеним судовим експертом ОСОБА_5 Місцевим судом не розʼяснено йому про можливість проведення заміни конфігурації та координат земельних ділянок. 11 квітня 2017 року Державним підприємством "Чернівецький науково-дослідний інститут землеустрою" була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які належать йому на праві власності, і проведені зміни конфігурації та координат земельних ділянок, та виправлені помилки у визначенні місцезнаходження земельних ділянок. Наведені виправлення конфігурації земельних ділянок були проведені після ухвалення рішення судом першої інстанції, а тому технічну документацію після зміни (виправлення) конфігурації земельних ділянок він надав до апеляційного суду, однак ці докази безпідставно не були прийняті судом.
У липні 2017 року ПрАТ "ЕК "Чернівціобленерго" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що мотиви та підстави, наведенні в касаційній скарзі, не обґрунтовані належними та допустимими доказами і не відповідають фактичним обставинам справи. Повітряна лінія електропередачі була побудована у 1993 році, а позивач приватизував земельну ділянку у 2006 році. Суди правильно виходили з того, що згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи від 14 грудня 2016 року № 963, яка була проведена на підставі координат, занесених до ДЗК, лише підкіс опори № 37 (36) знаходиться на ділянці ОСОБА_4 Посилання позивача на те, що місцевим судом не розʼяснено йому про можливість зміни конфігурації земельної ділянки, не відповідає дійсності, оскільки суд неодноразово вказував позивачу на його право провести зміну конфігурації земельної ділянки та внести зміни до ДЗК, однак позивач таким правом не скористався. На час ухвалення рішення зміна координат земельної ділянки не була проведена, а тому місцевий суд правильно застосував координати, які були внесені до ДЗК. Апеляційний суд правомірно не взяв до уваги технічну документацію, так як вона була виготовлена після ухвалення рішення судом першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 квітня 2018 року справу № 715/1383/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).
Частинами другою, третьою статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повʼязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно з частиною третьою статті 76 ЗК України уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних обʼєктів" охоронні зони обʼєктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації обʼєктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні обʼєкти. Охоронні зони уздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки ліній від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на певній відстані залежно від напруги ліній електропередачі.
Судами встановлено, що на підставі рішення 19-ої сесії 4-го скликання Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 28 жовтня 2005 року № 49-19/2005 ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована в селі Коровія Глибоцького району Чернівецької області.
Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи від 14 грудня 2016 року № 963, складеним судовим експертом ОСОБА_5, на ситуаційному плані земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться у власності ОСОБА_4, згідно з координатами точок межі, які внесені до даних ДЗК в умовних позначеннях, позначена червоним кольором. Фактичне місцезнаходження земельної ділянки площею 0,2500 га, якою користується ОСОБА_4, в умовних позначеннях позначена чорним кольором. Поруч із земельною ділянкою фактичного місцезнаходження розташовані опори лінії електропередачі низької напруги на бетонних стовпах - опори № 36 (35), № 37 (36), № 38 (37). Опора № 36 (35) знаходиться на суміжній земельній ділянці. Опора № 37 (36) знаходиться на межі земельної ділянки, а підкіс опори знаходиться на відстані 3,50 м від опори № 37 (36) на ділянці ОСОБА_4 Опора № 38 (37) знаходиться на межі земельної ділянки ОСОБА_4 По залізобетонних опорах лінії електропередачі № 36 (35), № 37 (36), № 38 (37) прокладені 3 повітряних проводи електропередачі, які проходять над деревʼяним житловим будинком з ґонтовою покрівлею і садом. Фактичні межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_4, на місцевості ніколи не змінювалися і проходять по огорожі з деревʼяного штахетника, металевих листах, металевій сітці, по металевих стовпчиках, яка встановлена понад тридцять років. При проведені геодезичних робіт у 2006 році з визначення координат точок окружної межі земельної ділянки ОСОБА_6 для виготовлення землевпорядної документації з передачі земельної ділянки у власність були допущені помилки у визначенні місцезнаходження земельної ділянки. Помилкові (неправильні) відомості про межі земельної ділянки, що не відповідають її дійсним межам в натурі (на місцевості) були внесені до ДЗК. Реєстрація земельної ділянки позивача проведена з помилками, що у свою чергу створює конфліктну ситуацію з ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго". Розміщення опор (стовпів) для лінії електропередачі на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 та лінії електропередачі над покрівлею житлового будинку по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам пунктів 8.56, 8.60 ДБН Б.2.4-1-94 та пункту 8.23 ДБН 360-92**, Правилам охорони електричних мереж, Правилам пожежної безпеки України. Встановити, зякого року розміщені опори (стовпи) для лінії електропередачі на вказаній вище земельній ділянці, експерту не виявилося можливим.