Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 712/9946/15-ц
провадження № 61-21147св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаська міська рада,
третя особа - Приватний нотаріус Черкаського міського управління юстиції в Черкаській області Захарченко Анжела Іванівна,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2016 року у складі судді Пироженко В. Д. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Василенко Л. І., Бородійчука В. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Черкаського міського управління юстиції в Черкаській області (далі - Приватний нотаріус Черкаського МУЮ) Захарченко А. І., про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що згідно з договором дарування від 11 січня 2012 року ОСОБА_6 подарував їй 87/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, у звʼязку з чим до неї перейшло право користування частиною земельної ділянки, на якій розміщене домоволодіння. У 2013 році ОСОБА_6 звернувся з позовом до неї про визнання договору дарування удаваним правочином. Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 листопада 2014 року було визнано, що між нею та ОСОБА_6 було укладено фактично договір купівлі-продажу. Також накладено арешт на житловий будинок. Однак рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2015 року вказане рішення місцевого суду було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання договору дарування удаваним правочином, визнання недійсним договору купівлі-продажу, відмовлено. Однак 15 січня 2014 року ОСОБА_6 продав спірний житловий будинок ОСОБА_5 В подальшому, 18 грудня 2016 року ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_7 земельну ділянку, на якій знаходився будинок. Оскільки всі правочини були вчинені після накладення арешту рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 листопада 2014 року, то вона має право витребувати спірну нерухомість в її нинішнього володільця. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила витребувати у ОСОБА_7 87/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та 87/100 частин земельної ділянки.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2016 року позов залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що спірний житловий будинок знесений. Рішенням Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року № 2-1787 "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність" ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0479 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2015 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 спірну земельну ділянку, будь-які заборони на її відчуження були відсутні, у звʼязку з чим ОСОБА_7 є добросовісним набувачем вказаного майна. Отже, позивачем не доведено наявність у неї права на витребування спірного майна - земельної ділянки та житлового будинку, який фактично не існує і не перебував у власності ОСОБА_7
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У квітні 2017 року ОСОБА_4 подаладо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справкасаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що ОСОБА_7 є недобросовісним набувачем, оскільки вона придбала спірну земельну ділянку за ціною, яка в 68 разів нижче ринкової. Спірне майно вибуло з володіння всупереч її волі. Правочини з відчуження земельної ділянки були вчинені на підставі скасованого рішення суду та після накладення арешту на це майно. У звʼязку з придбанням частини домоволодіння (наразі знесеного) до неї також перейшло право власності на частину земельної ділянки, на якій воно розташоване. Тому шляхом предʼявлення віндикаційного позову вона має право витребувати своє майно в іншої особи.
У червні 2017 року ОСОБА_7 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку. ОСОБА_6 та/або ОСОБА_4 ніколи не були власниками спірної земельної ділянки. Лише рішенням Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року № 2-1787 "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність" ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0479 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказана ділянка була придбана нею у законного власника на підставі договору-купівлі продажу, а тому вона є добросовісним набувачем. Єдиним можливим способом захисту порушеного права ОСОБА_4 (якщо нею буде доведено факт порушення) є предʼявлення позову до ОСОБА_6 про відшкодування вартості житлового будинку.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 травня 2018 року справу № 712/9946/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 лютого 2011 року ОСОБА_6 належало 87/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1.
За договором дарування від 11 січня 2012 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 вказану частину житлового будинку у власність.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 вересня 2013 року, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування удаваним правочином задоволено. Визнано договір дарування від 11 січня 2012 року удаваним правочином. Визнано, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, який визнано недійсним. Застосовано двосторонню реституцію та повернено сторони в первісний стан шляхом визнання за ОСОБА_6 права власності на 87/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 11 грудня 2013 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 23 вересня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 листопада 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано договір дарування частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд від 11 січня 2012 року удаваним правочином. Визнано, що 11 січня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу 87/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. До набрання рішенням законної сили накладено арешт на вказане майно.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2015 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 листопада 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 15 січня 2014 року, посвідченим Приватним нотаріусом Черкаського МУЮ Захарченко А. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 79, ОСОБА_6 продав ОСОБА_5 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1.
Вказаний договір було посвідчено на підставі рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 24 жовтня 2013 року, яке набрало законної сили 12 листопада 2013 року.
Довідкою Комунального підприємства "Черкаського бюро технічної інвентаризації" від 14 грудня 2015 року № 8070о підтверджується, що при проведенні 14 грудня 2015 року поточної інвентаризації по АДРЕСА_1 встановлено, що на земельній ділянці житловий будинок, господарські будівлі та споруди знесені.
Рішенням Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року № 2-1787 "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність" ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0479 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.