Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 203/1348/17
провадження № 61-10136св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року у складі судді Католікяна М. О. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу (далі - Приватний нотаріус Дніпровського МНО) Верби В. М., Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису, посилаючись на те, що 14 квітня 2008 року між ним та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", було укладено кредитний договір № DN10GA 00000188, за умовами якого він отримав кредит в розмірі 95 593,57 доларів США шляхом відкриття непоновлюваної кредитної лінії. З метою забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним договором 15 квітня 2008 року між ним та банком було укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1. З листопада 2016 року в провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебуває цивільна справа № 201/15631/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ПАТ КБ "Приватбанк", треті особи: Орган опіки та піклування Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіна Н. М., про визнання недійсним договору іпотеки, в якій 17 листопада 2016 року судом була постановлена ухвала про забезпечення позову шляхом накладання заборони на відчуження вказаної квартири, про що 24 листопада 2016 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Белініновою К. О. було внесено до Державного реєстру обтяжень відомості про обтяження за номером 17614642. Однак 13 грудня 2016 року, тобто під час дії заборони суду на відчуження майна, Приватний нотаріус Дніпровського МНО Верба В. М., діючи як державний реєстратор, прийняв рішення про перереєстрацію права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 за іпотекодержателем ПАТ КБ "Приватбанк". Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив: визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Верби В. М. з проведення перереєстрації права власності; визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Верби В. М. про державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру; скасувати запис про право власності № НОМЕР_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений на підставі рішення Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Верби В. М. № НОМЕР_2.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Верби В. М. з проведення перереєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_4 на ПАТ КБ "ПриватБанк". Визнано протиправним та скасовано рішення Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Верби В. М. № НОМЕР_2 про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру. Скасовано запис про право власності № НОМЕР_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений на підставі рішення Приватного нотаріуса Дніпровського МНО Верби В. М. № НОМЕР_2.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що наявність у відповідному реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Отже, Приватний нотаріус Дніпровського МНО Верба В. М. не мав права вчиняти дії з державної реєстрації переходу права власності на спірну квартиру від ОСОБА_4 до ПАТ КБ "ПриватБанк", оскільки на той час діяла заборона відчуження цього майна на підставі ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 листопада 2016 року.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" відхилено. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У лютому 2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про іпотеку" та умовами договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, тому банк діяв у межах чинного законодавства і в нотаріуса не було підстав для відмови в реєстрації права власності. Оскільки звернення стягнення на нерухоме майно є реєстраційною дією, то при проведенні державної реєстрації права власності всі обтяження переходять до нового власника. Позивачем не доведено належного виконання своїх зобовʼязань за кредитним договором чи інших обставин, які виключають можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.
У квітні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
30 березня 2018 року справа № 203/1348/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 14 квітня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № DN10GA 00000188, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 95 593,57 доларів США шляхом відкриття непоновлюваної кредитної лінії.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобовʼязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовʼязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення виконання зобовʼязань за вищевказаним кредитним договором 15 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
В провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з листопада 2016 року перебувала цивільна справа № 201/15631/16ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ПАТ КБ "Приватбанк", треті особи: Орган опіки та піклування Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіна Н. М., про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк".