Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 355/813/17
провадження № 61-11325св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5,
відповідач - державне підприємство "Українська залізнична швидкісна компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства "Українська залізнична швидкісна компанія" на рішення Баришівського районного суду Київської області, у складі судді Коваленка К. В., від 23 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Іванової І. В., Верланова С. М., Сліпченка О. І., від 05 грудня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_4., в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, звернулася до суду із позовом до державного підприємства "Українська залізнична швидкісна компанія" (далі - ДП "Українська залізнична швидкісна компанія") про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 26 червня 2015 року на залізничному вокзалі станції "Баришівка" в смт. Баришівка Київської області за участю швидкісного потягу Hyundai Rotem стався нещасний випадок, в результаті якого загинув батько її сина. Дані, які б свідчили про те, що нещасний випадок стався внаслідок непереробної сили або умислу ОСОБА_6 відсутні. У звʼязку з втратою батька дитині заподіяні душевні страждання, оскільки він був найріднішою людиною, опорою в житті, виявляв до сина турботу, піклувався про нього, займався вихованням дитини.
Із урахуванням викладеного, позивач просила стягнути з ДП "Українська залізнична швидкісна компанія" моральну шкоду у розмірі 1 млн. грн, яка на її думку є справедливою та розумною з огляду на практику розгляду судами подібних спорів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року, із урахуванням ухвали Баришівського районного суду Київської області суду від 30 жовтня 2017 року про виправлення описки, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ДП "Українська залізнична швидкісна компанія" на користь ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, 10 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен відповідати за завдану шкоду, оскільки обставин, передбачених частиною пʼятою статті 1187 ЦК України не встановлено. При визначанні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції прийняв до уваги що смерть ОСОБА_6 настала з необережності самого потерпілого, який перебував у стані алкогольного спʼяніння та порушив правила безпеки громадян на залізничному транспорті.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, та ДП "Українська залізнична швидкісна компанія" відхилено, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог із урахуванням встановлених обставин справи, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ДП "Українська залізнична швидкісна компанія" просить скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами належним чином не досліджено матеріали кримінального провадження № 12120151100150000194, в яких відсутні дані про те, що травмування ОСОБА_6 відбулося пасажирським потягом № 723, сполученням Харків-Київ, під час керування машиніста ОСОБА_7, а також обставини встановлені у вказаному кримінальному провадженні. Судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України та безпідставно стягнуто моральну шкоду із відповідача. При вирішенні спору суди вийшли за межі заявлених позовних вимог. Окрім того, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, не є належним позивачем у справі, оскільки позовну заяву подавала ОСОБА_8, а матірʼю неповнолітнього ОСОБА_5, згідно свідоцтва про народження, є ОСОБА_4.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 26 червня 2015 року на залізничному вокзалі станції "Баришівка" в смт. Баришівка Київської області за участю швидкісного потягу Hyundai Rotem стався нещасний випадок, в результаті якого загинув ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана обставина підтверджена свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 НОМЕР_1 (а. с. 18) та матеріалами кримінального провадження № 12015100150000194, порушеного по факту того, що о 17 год 16 хв на 49 км. по ст. Баришівка пасажирським потягом № 723, сполученням "Харків - Київ", під керуванням машиніста ОСОБА_7, смертельно травмовано чоловіка віком приблизно 30 років. В подальшому у ході розслідування встановлено, що загиблим під час згаданої пригоди є ОСОБА_6
Вказані обставини встановленні рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2017 року у справі № 355/982/16-ц за позовом ОСОБА_9 до ДП "Українська залізнична швидкісна компанія" про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до вимог частин першої та третьої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звʼязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровʼя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звʼязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімʼї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звʼязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.