Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 344/2840/17
провадження № 61-456св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2017 року у складі Пастернак І. А. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Томин О. О., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що 07 липня 2006 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_4 було укладено кредитний договір (без номера), оформлений заявою позичальника № DNН4КР31500952, за умовами якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в сумі 1 350,70 грн під 25,08 % річних на строк до 07 квітня 2008 року.Позичальник не виконувала взятих на себе зобовʼязань, внаслідок чого станом на 28 листопада 2016 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 32 782,23 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 538,60 грн; за процентами за користування кредитом - 7 224,60 грн; за пенею за несвоєчасність виконання зобовʼязання - 22 981,78 грн; штраф (фіксована частина) - 500 грн; штраф (процентна складова) - 1537,25 грн. Враховуючи наведене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
ОСОБА_4 подала до суду клопотання про застосування позовної давності та просила відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" пропустило строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, що згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для відмови в задоволенні позову.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У грудні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що закінчення строку дії кредитного договору не скасовує встановленого статтею 1048 ЦК України та умовами договору обовʼязку щодо сплати процентів та пені, нарахованих на суму неповернутих коштів.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 березня 2018 року справа № 344/2840/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З мотивувальної частини касаційної скарги встановлено, що судові рішення фактично оскаржені в касаційному порядку лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та пені в межах позовної давності, тому переглядаються Верховним Судом лише в означених частинах.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обовʼязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобовʼязання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовʼязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання).
У разі порушення зобовʼязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовʼязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Судами встановлено, що 07 липня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено договір (без номера), оформлений заявою позичальника № DNН4КР31500952, за умовами якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в сумі1350,70 грнзі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 07 квітня 2008 року.
ОСОБА_4 не виконувала належним чином взятих на себе зобовʼязань за кредитним договором, у звʼязку з чим, згідно з наданим банком розрахунком, станом на 28 листопада 2016 року в неї утворилася заборгованість у розмірі 32 782,23 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 538,60 грн; за процентами за користування кредитом - 7 224,60 грн; за пенею за несвоєчасність виконання зобовʼязання - 22 981,78 грн; штраф (фіксована частина) - 500 грн; штраф (процентна складова) - 1537,25 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).