Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 357/17044/14-ц
провадження № 61-12532св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року у складі судді Бондаренко О. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2018 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "КБ "Надра" посилалося на те, що 21 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра"), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 180/МК/33/2006/840 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 15 000 доларів США під 15 % річних на строк до 18 грудня 2009 року. В забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним Кредитним договором 21 грудня 2006 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобовʼязався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобовʼязань за Кредитним договором. У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобовʼязань за Кредитним договором станом на 07 травня 2014 року в неї утворилася заборгованість в розмірі 11 470,37 доларів США та 21 651 грн 48 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 8 951,22 доларів США; заборгованості за відсотками - 2 519,15 доларів США; пені за прострочення сплати кредиту - 1 410,72 доларів США, що еквівалентно 16 436 грн 79 коп.; штрафу за порушення умов Кредитного договору - 447,56 доларів США, що еквівалентно 5 214 грн 69 коп. Враховуючи викладене, ПАТ "КБ "Надра" просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вищевказану заборгованість.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2 555,10 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" витрати по сплаті судового збору в розмірі 568 грн 51 коп. В решті вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позичальник не виконувала належним чином взятих на себе зобовʼязань за Кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2 555,10 доларів США, яка підлягає стягненню з неї на користь кредитора. Разом з тим суд першої інстанції вважав недоведеним отримання позичальником 13 серпня 2008 року коштів у розмірі 6 940 доларів США, тому зазначена сума, а також нараховані на неї проценти, пеня і штраф не підлягають стягненню. Відмовляючи в задоволенні позову до ОСОБА_5, місцевий суд дійшов висновку, що банк звернувся з позовом до поручителя з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Позивачем не надано доказів повідомлення поручителя про зміну зобовʼязання щодо укладення додаткової угоди № 2 до Кредитного договору, внаслідок чого було збільшено обсяг його відповідальності. Строк дії Кредитного договору закінчився 18 грудня 2009 року, однак остання проплата була здійснена 06 вересня 2012 року, тому перебіг позовної давності розпочався з 06 вересня 2012 року.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" відхилено, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2015 року скасовано в частині позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2015 року залишено без змін.
Справа в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 на користь банку розглядалася апеляційним судом неодноразово.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У лютому 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" СтрюковаІ. О. подала касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про те, що заборгованість за Кредитним договором підлягає стягненню в розмірі 2 555,10 доларів США. Матеріали справи містять розрахунок заборгованості, який є правильним, відповідає умовам договору та вимогам закону, однак суди не дали належної оцінки цьому розрахунку, не обґрунтували суму, що підлягає стягненню. Видача позичальнику коштів у розмірі 6 940 доларів США підтверджується валютним меморіальним ордером № 292 та випискою з карткового рахунку № 79654804. Також у касаційній скарзі зазначено, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 у ПАТ "КБ "Надра" розпочалася процедура ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.
У квітні 2018 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, законними, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права, при повному дослідженні доказів та обставин справи. Викладені у касаційній скарзі аргументи не заслуговують на увагу. Перерахування кредиту в іноземній валюті на картку не передбачено законодавством, так само як і зняття валюти за її допомогою.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
06 квітня 2018 року справа № 357/17044/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобовʼязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти.