Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 686/14555/17-ц
провадження № 61-38299св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Ступак О. В. (суддя-доповідач) Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області
від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Костенка А. М.,
Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 11 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є ПАТ "РайффайзенБанк Аваль", та ОСОБА_4, укладений кредитний договір № 014/3271/82/570, відповідно до якого останнім отриманий кредит у сумі 90 000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитом на строк до 11 квітня 2018 року.
На забезпечення виконання кредитного договору 11 квітня 2008 року між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 укладений договір поруки
№ 011/3271/82/571. Крім того, на забезпечення виконання цього ж кредитного договору 04 лютого 2009 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6 укладений договір поруки № 011/3271/82/693.
У звʼязку з порушенням ОСОБА_4 своїх зобовʼязань перед банком у нього утворилася заборгованість, яка станом на 19 липня 2017 року становить
97 791,70 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 102 202 доларів США - заборгованість за процентами, та заборгованість за пенею - 1 537 905,31 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складає 39 878 126,14 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило стягнути у солідарному порядку з відповідачів прострочену заборгованість за процентами у сумі 101 902,85 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 2 642 356,90 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2018 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за простроченими відсотками за кредитним договором
від 11 квітня 2008 року № 014/3271/82/570 у сумі 101 902,85 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 2 642 356,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дострокове присудження до виконання основного зобовʼязання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів та штрафних санкцій, передбачених договором, до повного розрахунку, водночас позов подано у межах позовної давності, оскільки кредитним договором визначено строк виконання зобовʼязання - 11 квітня 2018 року, тому заборгованість за відсотками підлягає солідарному стягненню з відповідачів.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "РайффайзенБанк Аваль" заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 42 121,67 доларів США.
У решті позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами за цим кредитним договором підлягає стягненню у межах трирічного строку з часу звернення до суду з цим позовом, а саме із 24 липня 2014 року по 19 липня 2017 року, дату здійснення розрахунку заборгованості. Крім того, банк змінив строк виконання основного зобовʼязання, який настав 26 лютого 2010 року, тому вимоги до поручителів заявлені поза межами шестимісячного строку дії поруки, отже, порука ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є припиненою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 08 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що строк виконання зобовʼязання настав 26 лютого 2010 року і відповідно сплив через три роки, а саме 26 лютого 2013 року, тому нарахування процентів із 24 липня
2014 року є незаконним. Крім того, апеляційний суд мав право переглядати обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог поданої ОСОБА_4 апеляційної скарги, в якій апелянт жодних вимог та доводів щодо стягнення відсотків за три роки у розмірі 42 121,67 доларів США не ставив.
У вересні 2018 року від ПАТ "РайффайзенБанк Аваль" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому заявник просить залишити без задоволення вказану касаційну скаргу та залишити без змін постанову апеляційного суду, посилаючись на те, що постанова ухвалена із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 21 лютого 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статей 212-213 ЦПК України 2004 року суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обʼєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звʼязок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 11 квітня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 014/3271/82/570, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 90 000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитом на строк до 11 квітня 2018 року.
На забезпечення виконання цього кредитного договору між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 11 квітня 2008 року укладений договір поруки
№ 011/3271/82/571.
Також, на забезпечення цього ж кредитного договору 04 лютого 2009 року між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6 укладений договір поруки
№ 011/3271/82/693.
ОСОБА_4 неналежно виконував зобовʼязання за кредитним договором, станом на 19 липня 2017 року має заборгованість за кредитом у сумі 97 791,70 доларів США,
102 202,92 доларів США - заборгованість за відсотками, та 1 537 905,31 доларів США - заборгованість за пеню, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 39 878 126,14 грн.
Згідно із пунктом 9.2 кредитного договору кредитор вправі предʼявити вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більше ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 днів, але більше трьох разів протягом дванадцяти місяців.
Позичальник зобовʼязаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення заборгованості за цим договором протягом не більше ніж 30 календарних днів з моменту її предʼявлення (пункт 9.3 договору).
26 січня 2010 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" направив ОСОБА_4 письмову вимогу, у якій вимагав виконати повністю зобовʼязання за кредитним договором у строк до 25 лютого 2010 року і сплатити достроково кредит разом із процентами і нарахованою пенею у сумі 98 060,26 доларів США.
10 березня 2010 року у звʼязку з невиконанням цієї вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення достроково заборгованості за цим кредитом.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2013 року, яка набрала законної сили 23 вересня 2013 року, позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без розгляду за заявою позивача.
Отже, предʼявивши вимогу про дострокове погашення кредиту, банк реалізував своє право і змінив строк виконання основного зобовʼязання, який відповідно настав