Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 463/5448/15
провадження № 61-17641св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 19 липня 2016 року у складі судді Головатого Р. Я. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") про визнання дій незаконними, зобовʼязання до вчинення дій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилалася на те, що з 1986 року вона проживає у квартирі АДРЕСА_1. На час її заселення у квартиру у ванній кімнаті була встановлена газова колонка. 24 вересня 2014 року вона замовила у відповідача технічну документацію для встановлення двоконтурного котла димохідного типу та виготовила проект газифікації будинку за вищевказаною адресою. Згідно з висновком інженерно-технічного дослідження від 25 червня 2015 року № 13/15с облаштоване у квартирі індивідуальне опалення із встановленням двоконтурного котла відповідає державним будівельним нормам. 22 січня 2014 року під час обстеження квартири представники відповідача незаконно припинили подачу газу до газових приладів і склали акт про відсутність вентиляції. Дії відповідача незаконні, оскільки вентиляція наявна, будь-яких заглушок не встановлено, а акт складено за її відсутності. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила: визнати незаконними дії відповідача, які полягають у припиненні 22 січня 2014 року подачі газу до газових приладів: двоконтурного котла та газової колонки з установкою заглушки та номерної пломби, що потягнуло за собою відключенню її квартири від газопостачання; зобовʼязати відповідача відновити подачу газу до газових приладів, які знаходяться у квартирі; зобовʼязати відповідача відшкодувати їй вартість інженерно-технічного дослідження в розмірі 1 515 грн.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 19 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем здійснено встановлення двоконтурного котла у приміщенні тераси, а не в кухні квартири АДРЕСА_1, що суперечить виданим ОСОБА_4 технічним умовам. Без отримання відповідних дозволів та приведення облаштованого індивідуального опалення зі встановленим двоконтурним котлом позивач самовільно здійснила підключення газового приладу до системи газопостачання. Вимоги про зобовʼязання відповідача відшкодувати вартість інженерно-технічного дослідження згідно з висновком від 25 червня 2015 року № 13/15с є похідними від позовних вимог про визнання дій відповідача незаконними.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Личаківського районного суду міста Львова від 19 липня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У квітні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 19 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що до спірних правовідносин судами попередніх інстанцій застосовано недіюче законодавство. Облаштування індивідуального опалення з встановленим двоконтурним котлом у спірній квартирі відповідає державним будівельним нормам. Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 1378/27823, є регламентом функціонування газотранспортної системи України і визначає правові, технічні, організаційні і економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх субʼєктів ринку природного газу України.
У серпні 2017 року ПАТ "Львівгаз" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що самовільні газомонтажні роботи у квартирі позивача були проведені не у відповідності з розробленим проектом, яким передбачалося право встановлення димохідного котла в кухні, а не котла парапетного типу на балконі. У приміщенні ванної кімнати квартири ОСОБА_4 газова колонка експлуатувалася без вентиляції, що є порушенням вимог Державних будівельних норм України, а відновлення газопостачання до газової колонки можливе лише після влаштування вентиляційного каналу. Втрата чинності Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 01 жовтня 1997 року № 254, та набрання чинності новими Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, не змінюють спірних правовідносин, оскільки аналогічні норми містяться в нових Правилах. Відновлення газопостачання без дотримання норм Правил безпеки систем газопостачання України, Державних будівельних норм України може призвести до заподіяння шкоди здоровʼю та майну не тільки позивача, але й інших мешканців багатоквартирного будинку.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Личаківського районного суду міста Львова.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 квітня 2018 року справу № 463/5448/15 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 24 вересня 2012 року ОСОБА_4 звернулася до ПАТ "Львівгаз" із заявою про виготовлення технічної документації для встановлення котла, при умові гільзування димоходу для обігріву кухні, ванни та туалету.
Згідно з робочим проектом № 19/3002-2012 та технічними умовами № 19/3002, складеними ПАТ "Львівгаз", газифікація двоконтурного котла димохідного типу, взамін ОП та ВПГ на площі кухні квартири АДРЕСА_1 можлива від внутрішньої газової мережі.
При проведенні планового технічного обслуговування у квартирі позивача було виявлено, що мешканцями квартири самовільно встановлено на площі балкону двофункційний котел типу "Вайлант", а у приміщенні ванної кімнати - газову колонку, яка експлуатувалася з порушеннями вимог нормативних документів (відсутня вентиляція), що підтверджується актом на виключення газу від 22 січня 2014 року.