Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 1806/2-1093/2011
провадження № 61-19025св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 21 жовтня 2011 року у складі судді Чернобая О. І. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2010 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого стало ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11215910000 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 18 495 швейцарських франків під 10,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 12 вересня 2014 року. 06 квітня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, згідно з якою кінцевим терміном повернення кредиту є 13 вересня 2016 року, а також встановлено, що позичальник зобовʼязується повертати суму кредиту і проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у період з 14 квітня до 13 жовтня 2009 року в розмірі 111,46 швейцарських франків, а у період з 14 жовтня 2009 року до кінця терміну дії договору - 245,23 швейцарських франків. В забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним Кредитним договором 14 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу № 89656 (далі - Договір застави), за умовами якого ОСОБА_4 передав у заставу банку автомобіль марки Opel, модель Astra 1/4 16 V, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобовʼязань позичальника за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк"та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 141762 (далі - Договір поруки), за яким поручитель зобовʼязався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобовʼязань за Кредитним договором. У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобовʼязань за Кредитним договором станом на 26 липня 2011 року в нього утворилася заборгованість перед банком, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 15 391,74 швейцарських франків, що еквівалентно 152 576 грн 93 коп.; заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом - 2 797,17 швейцарських франків, що еквівалентно 27 728 грн 09 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 329,80 швейцарських франків, що еквівалентно 3 269 грн 27 коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом - 295,10 швейцарських франків, що еквівалентно 2 925 грн 31 коп.; неустойки (штрафу) за порушення зобовʼязання - 500 грн. Враховуючи викладене, ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вищевказану заборгованість.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 21 жовтня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за Кредитним договором в розмірі: 15 391,74 швейцарських франків, що еквівалентно 152 576 грн 93 коп.; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом в розмірі 2 797,17 швейцарських франків, що еквівалентно 27 728 грн 09 коп.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 329,80 швейцарських франків, що еквівалентно 3 269 грн 27 коп.; пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 295,10 швейцарських франків, що еквівалентно 2 925 грн 31 коп.; неустойку (штраф) за порушення зобовʼязання в розмірі 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір в розмірі 1 189 грн 90 коп., по 594 грн 95 коп. з кожного, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, по 60 грн з кожного. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави по 255 грн 05 коп. судового збору.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позов банку доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобовʼязань.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25 січня 2018 року, оформленою протоколом судового засідання, до участі у справі залучено правонаступника ПАТ "УкрСиббанк" - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк").
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - Стрелкова В. О. задоволено частково. Рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 21 жовтня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за Кредитним договором в розмірі 967,12 швейцарських франків, що еквівалентно 9 586 грн 98 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 404,22 швейцарських франків, що еквівалентно 4 007 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 562,90 швейцарських франків, що еквівалентно 5 579 грн 98 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за Кредитним договором в розмірі 17 846,69 швейцарських франків, що еквівалентно 176 912 грн 60 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 14 987,52 швейцарських франків, що еквівалентно 148 569 грн 90 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 2 234,27 швейцарських франків, що еквівалентно 22 148 грн 12 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 329,80 швейцарських франків, що еквівалентно 3 269 грн 27 коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 295,10 швейцарських франків, що еквівалентно 2 925 грн 31 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" судові витрати в сумі 721 грн 95 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" судові витрати в сумі 587 грн 95 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір по 255 грн 05 коп.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що згідно з умовами Кредитного договору та графіком погашення кредиту позичальник повинен був вносити ануїтетний платіж 14 числа кожного календарного місяця в межах строку кредитування. Кредитна заборгованість зі сплати щомісячних платежів у ОСОБА_4 виникла з 15 вересня 2009 року. З цим позовом банк звернувся до суду 16 липня 2010 року. Враховуючи викладене, порука ОСОБА_5 припинилася в частині щомісячних зобовʼязань ОСОБА_4 за Кредитним договором за період з 15 вересня 2009 року до 15 січня 2010 року, тому кредитна заборгованість за вказаний період в розмірі 967,12 швейцарських франків, що еквівалентно 9 586 грн 98 коп., підлягає стягненню тільки з боржника ОСОБА_4 Заборгованість за Кредитним договором в межах шестимісячного строку (до дати звернення з позовом до поручителя) та поточна заборгованість за кредитом підлягають стягненню солідарно з боржника і поручителя, оскільки в цій частині порука ОСОБА_5 не припинилася. Висновок місцевого суду про наявність підстав для стягнення штрафу в розмірі 500 грн є помилковим, оскільки будь-яких конкретних порушень виконання зобовʼязань, передбачених Кредитним договором, банк у позовній заяві не навів і доказів на їх підтвердження не надав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У квітні 2018 року ОСОБА_5 подав касаційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 21 жовтня 2011 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 25 січня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що сам по собі факт підписання сторонами тексту договору без передання грошей або речей не породжує у позичальника обовʼязку повернути обумовлену договором суму коштів або кількість визначених родовими ознаками речей. Між банком і позичальником не було укладено кредитного договору в письмовій формі в частині порядку та умов надання кредиту, а саме про відкриття позичкового рахунку з метою перерахування з нього на банківський рахунок суми кредиту. Банком не виконано грошове зобовʼязання за Кредитним договором, що є підставою для визнання цього договору та Договору поруки недійсними.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 липня 2018 року, з урахування ухвали цього суду про виправлення описки від 04 березня 2019 року, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Ковпаківського районного суду міста Суми.
14 серпня 2018 року справа № 1806/2-1093/2011 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобовʼязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 14 вересня2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого стало ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 18 495 швейцарських франків під 10,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 12 вересня 2014 року.
06 квітня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк"та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, згідно з якою кінцевим терміном повернення кредиту є 13 вересня 2016 року, а також встановлено, що позичальник зобовʼязується повертати суму кредиту і проценти шляхом ануїтетних платежів у таких розмірах: в період з 14 квітня до 13 жовтня 2009 року - 111,46 швейцарських франків; у період з 14 жовтня 2009 року до кінця терміну дії договору - 245,23 швейцарських франків.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобовʼязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовʼязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (частина друга статті 572 ЦК України).
З метою забезпечення виконання зобовʼязань за Кредитним договором ОСОБА_4 передав у заставу банку автомобіль марки Opel, модель Astra 1/4 16 V, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, на підставі Договору застави, укладеного 14 вересня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4
Відповідно до частини першої статті 553, частин першої та другої статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовʼязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовʼязання боржником. У разі порушення боржником зобовʼязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З метою належного виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобовʼязань за Кредитним договором 14 вересня 2007 року між банком і ОСОБА_5 було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобовʼязався нести солідарну відповідальність перед банком за виконання позичальником усіх зобовʼязань, що виникли з Кредитного договору.
Визначення поняття зобовʼязання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобовʼязання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ОСОБА_4 не виконував належним чином взятих на себе зобовʼязань за Кредитним договором, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, яка станом на 26 липня 2011 року за розрахунком ПАТ "УкрСиббанк" склала 18 813,81 швейцарських франків, що еквівалентно 186 499 грн 60 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 15 391,74 швейцарських франків, що еквівалентно 152 576 грн 93 коп.; заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом - 2 797,17 швейцарських франків, що еквівалентно 27 728 грн 09 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 329,80 швейцарських франків, що еквівалентно 3 269 грн 27 коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом - 295,10 швейцарських франків, що еквівалентно 2 925 грн 31 коп.; неустойки (штрафу) за порушення зобовʼязання - 500 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.