Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 334/8276/15-ц
провадження № 61-20св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року у складі судді Гнатюка О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що в період з 27 грудня 2003 року по 07 серпня 2015 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Після реєстрації шлюбу вони вирішили придбати квартиру АДРЕСА_1, вартістю 29 000 доларів США, однак в звʼязку з відсутністю коштів на її придбання, вона продала належну їй на праві особистої приватної власності квартиру АДРЕСА_2 за 17 000 доларів США, кошти в розмірі 2 000 доларів США вони накопичили за час спільного проживання, а кошти в розмірі 10 150 доларів США отримали в АБ "Металург" на підставі іпотечного кредиту, з яких 150 доларів США було витрачено на сплату комісії банку за надання кредиту.
31 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Несмашною О.С. були одночасно посвідчені правочини щодо купівлі-продажу спірної квартири, право власності на яку було зареєстровано на відповідача, та купівлі-продажу однокімнатної квартири, яка належала їй на праві особистої приватної власності.
Після розірвання шлюбу стало питання щодо поділу вказаної квартири, однак в добровільному порядку його вирішено не було.
На підставі зазначеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право приватної власності на 23/29 частки квартири АДРЕСА_1, що складаються з 17/29 та 6/29 часток, визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 її частки у спільній сумісній власності, що дорівнює 6/29 часток; стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 1 348,27 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на 23/29 часток квартири АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_5 право приватної власності на 6/29 часток квартири АДРЕСА_1
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 348 грн. 27 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час вирішення спору щодо поділу майна частка кожного з подружжя в спільному майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін у придбане майно, у тому числі за рахунок майна, набутого одним із подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Тобто, якщо в придбання майна вкладено, крім спільних коштів, кошти, що належали одній зі сторін, то частка в цьому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року залишене без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційної скарги та с до суду касаційної інстанції
У грудні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 334/8276/15-ц за поданою касаційною скаргою та зупинено дію рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 листопада 2018 року й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до нього задовольнити частково. Визнати за ним та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині спірної квартири за кожним.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що позивач витратила особисті кошти в сумі 17 000 доларів США на придбання спірної квартири є помилковим, оскільки ці кошти не могли бути ти не були використані при придбанні спірної квартири.
Позивач продала належну їй до шлюбу однокімнатну квартиру після придбання відповідачем трикімнатної квартири та підтвердила в договорі купівлі-продажу факт отримання нею від ОСОБА_8 і ОСОБА_9 готівкою грошових коштів, які були витрачені нею на власні потреби.
Лише те, що договори купівлі-продажу були укладені в один день, не є підставою для такого висновку, оскільки ґрунтується на припущенні. Презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, позивачем не спростовано.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ОСОБА_4 подала відзивна касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відділом реєстраційних актів громадського стану Орджонікідзевського районну управління юстиції зареєстровано шлюб, за актовим записом № 555.
31 жовтня 2005 року між АБ "Металург" та ОСОБА_5 укладений іпотечний договір № 607600000100, за умовами якого ОСОБА_5 отримав кредитні кошти в сумі 10 150 доларів США на строк до 31 жовтня 2020 року на придбання нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна за реєстраційним № 2549759, на квартиру АДРЕСА_1 накладено заборону відчуження на підставі іпотечного договору від 31 жовтня 2005 року.
За договором купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2005 року, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Несмашною О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 2651, продавець - ОСОБА_4 передала, а покупці - ОСОБА_8, ОСОБА_9 прийняли у власність квартиру АДРЕСА_2, яка належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2002 року, і сплатили за неї грошову суму у розмірі 85 850 грн, що є еквівалентом 17 000 доларів США.
Додана до зазначеного договору купівлі-продажу заява засвідчує, що на момент придбання квартири АДРЕСА_2 (9 листопада 2002 року) ОСОБА_4 (до укладання шлюбу -ОСОБА_4.) у шлюбі не перебувала.
Крім того, за договором купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2005 року, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Несмашною О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 2647, продавці - ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 передали, а покупець - ОСОБА_5 прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 яка належала продавцям на праві спільної часткової власності, і сплатив грошові кошти у сумі 146 450 грн, що є еквівалентом 29 000 доларів США.
Грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, які були сплачені продавцям під час договору купівлі-продажу спірної квартири, є спільною сумісною власністю подружжя.