Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 726/1921/16
провадження № 61-24908св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 26 травня 2017 року в складі судді: Міцней В. Ф.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У жовтні 2016 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 736 135,19 грн.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
У квітні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2017 року.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого ОСОБА_2, на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 не сплатив судовий збір. Оскільки ОСОБА_1 оспорює рішення суду у справі майнового характеру, то він повинен сплатити за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 45 146,23 грн.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 26 травня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого ОСОБА_2, про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги або звільнення від його сплати. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого ОСОБА_2, на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2017 року визнано неподаною та повернуто.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зазначені заявником обставини не свідчать про його незадовільний майновий стан. Оскільки у встановлений ухвалою від 12 травня 2017 року не сплачено судовий збір апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу і направити справу до суду апеляційної чи першої інстанції для продовження розгляду. При цьому посилався на те, що апеляційним судом порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру судових витрат, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю та має незадовільний фінансовий стан. Сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої ухвали), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).