Постанова
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 566/732/16-ц
провадження № 61-6456св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач);
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України у Млинівському районі Рівненської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 01 вересня 2016 року у складі судді Лободзінського А. С. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Григоренка М. П., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту постійного догляду за престарілою особою.
Заяву мотивовано тим, що він перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області та отримував компенсацію як непрацююча працездатна особа, яка доглядає за інвалідом першої групи або за престарілим, який досяг 80-річного віку, відповідно до чинного законодавства України. Зазначав, що здійснював догляд за престарілою особою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також зазначив, що у звʼязку з важким матеріальним становищем він з 01 грудня 2006 року по 13 лютого 2007 року працював у приватній фірмі "Техагробуд", надалі продовжував доглядати за престарілою особою ОСОБА_2 При зверненні 25 січня 2016 року до Управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації із заявою про закриття особової справи у звʼязку з виходом на роботу, йому повідомили, що він не має права на страховий стаж як непрацююча працездатна особа, яка доглядає за престарілим, який досяг 80-річного віку, оскільки факт здійснення догляду за престарілою особою ОСОБА_2 не встановлено.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив встановити факт постійного догляду за престарілою особою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14 лютого 2006 року по 24 січня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 01 вересня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявником не доведено факту постійного (безперервного) догляду за престарілою особою ОСОБА_2 в період з 14 лютого 2006 року по 24 січня 2016 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 01 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у звʼязку із працевлаштуванням з 01 грудня 2006 року заявник втратив статус особи, яка надає соціальні послуги з постійного догляду за престарілою особою.
Короткий зміст касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що ОСОБА_1 належним чином доглядав та постійно здійснював догляд за престарілою особою ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації всупереч частині другій статті 18 Закону України від 19 червня 2003 року № 966-IV "Про соціальні послуги" виплачувало допомогу заявнику як особі, яка надає соціальні послуги, що фактично підтверджує факт надання таких послуг.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від Млинівського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, в яких воно просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному зʼясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
16 січня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту постійного догляду за престарілою особою, заінтересовані особи: Управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України у Млинівському районі Рівненської області призначено до судового розгляду.
06 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та пʼятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зʼясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 здійснював догляд за престарілою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 29 березня 2004 року, у звʼязку з чим, за його заявою в Управлінні праці та соціального захисту населення Млинівської райдержадміністрації Рівненської області було оформлено справу по догляду за престарілою особою та призначено виплату компенсації по 01 липня 2028 року (а.с. 9).