ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2019 року
Київ
справа №823/1248/17
адміністративне провадження №К/9901/1677/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 (головуючий суддя: Тимошенко В.П.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 (головуючий суддя: Сорочко Є.О., судді: Земляна Г.В., Мельничук В.П.)
у справі № 823/1248/17
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління ДФС у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017: №25070-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 4313,14 грн.; №25071-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 1644,64 грн.; №25072-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 1310,48 грн.; №25073-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 654,55 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017, адміністративний позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017: №25070-13, №25071-13, №25072-13, №25073-13.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: підпунктів 266.1.1 пункту 266.1, 266.2.1 пункту 266.2, 266.5.1 пункту 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За доводами відповідача, не зважаючи на скасування у судовому порядку пункту 6.2 Положення "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської місткої ради від 28.01.2016 позивач, зобовʼязана була сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідності до норм ст. 266 ПК України за ставками, встановленими рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312, оскільки є власником нерухомого майна.
Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що позивач є власницею нерухомого майна, нежитлових приміщень: які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, загальною площею 313 кв. м.; АДРЕСА_3, загальною площею 119,35 кв. м.; АДРЕСА_4, загальною площею 95,1 кв.м. та загальною площею 47,5 кв.м.
У звʼязку із наявністю у позивача вказаних обʼєктів нерухомого майна відповідачем прийнято ряд податкових повідомлень-рішень від 19.06.2017: №25070-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 4313,14грн.; №25071-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 1644,64 грн.; №25072-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 1310,48грн.; №25073-13 про збільшення податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 654,55 грн.
01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII), яким, зокрема, викладено в новій редакції ст. 266 ПК України та введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 ст. 266 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обовʼязків у яких виник спір) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обʼєктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті обʼєктом оподаткування є обʼєкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування, у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 цієї статті, є загальна площа обʼєкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 ст. 266 цього Кодексу встановлено, що ставки податку для обʼєктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких обʼєктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України).
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обʼєктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обʼєктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації субʼєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".