ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
Київ
справа №804/2101/16
адміністративне провадження №К/9901/41639/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 (головуючий суддя - Турова О.М.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 (головуючий суддя - Дадим Ю.М., судді - Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.)
у справі № 804/2101/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якої є Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС)) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 0000214001 в частині суми 873 868,85 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючим органом неправомірно нараховано йому пеню за порушення строків розрахунків за експортними контрактами, укладеними з ДО «Білоруська залізниця» (Республіка Білорусь) та ТВД «ТРІАДА-К» (Республіка Білорусь), оскільки позивач звертався з позовними заявами до Економічного суду м. Мінська, Республіка Білорусь, щодо стягнення з контрагентів заборгованості за цими договорами, відтак нарахування пені з дати прийняття позову до розгляду зупиняється відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Також позивач посилався на те, що відповідачем необґрунтовано враховано дні зарахування валюти на банківські рахунки Товариства як дні прострочення, оскільки день зарахування валюти є днем виконання боржником зобов'язання та не може вважатися днем прострочення.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 25.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, адміністративний позов Товариства задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 №0000214001 в частині нарахування Товариству грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 782 107,35 грн.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити в повному обсязі.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС зазначило, що позовні заяви подані Товариством та прийняті до розгляду Економічним судом м. Мінська після закінчення строків розрахунків, визначених висновками Мінекономрозвитку України, тому штрафна санкція у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховувалася з першого дня виникнення порушення до дати прийняття позовів до розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 відкрито касаційне провадження.
Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
20.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів № 170/СБ/55-17/10-302 від 23.04.2015 з Державним об'єднанням «Білоруська залізниця», Республіка Білорусь, №354/СБ від 13.08.2015 з ТДВ «Тріада-К», Республіка Білорусь, за період з 13.08.2015 по 29.02.2016, за результатом якої складено акт перевірки від 22.03.2016 № 52/28-01-40-143367980.
У вказаному акті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:
- статей 1, 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного зарахування виручки в іноземній валюті у сумі 1 244 000 доларів США на валютний рахунок підприємства по строках 02.12.2015 у сумі 114 400 доларів США, 02.12.2015 у сумі 114 400 доларів США, 10.12.2015 у сумі 220 000 доларів США, 11.12.2015 у сумі 320 000 доларів США, 27.12.2015 у сумі 235 200 доларів США, 31.12.2015 у сумі 240 000 доларів США, та неповного зарахування виручки в іноземній валюті у сумі 1 495 530 доларів США, внаслідок чого у Товариства встановлена прострочена непогашена дебіторська заборгованість у сумі 1 495 530 доларів США та порушені строки розрахунків, встановлені висновками Мінекономрозвитку України № 917 від 13.10.2015, № 983 від 03.11.2015, № 1146 від 21.12.2015, а саме: 01.01.2016 у сумі 114 000 доларів США, 04.01.2016 у сумі 114 000 доларів США, 07.01.2016 у сумі 88 830 доларів США, 07.01.2016 у сумі 71 200 доларів США, 07.01.2016 у сумі 114 000 доларів США, 09.01.2016 у сумі 171 600 доларів США, 09.01.2016 у сумі 128 600 доларів США, 16.01.2016 у сумі 143 750 доларів США, 23.01.2016 у сумі 212 800 доларів США, 23.01.2016 у сумі 114 000 доларів США, 31.01.2016 у сумі 127 750 доларів США, 28.02.2016 у сумі 95 000 доларів США по експортному контракту № 170/СБ/55-П/Ю-302 від 23.04.2015 з Державним об'єднанням «Білоруська залізниця», Республіка Білорусь;
- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» у частині несвоєчасного зарахування виручки в іноземній валюті на валютний рахунок підприємства у сумі 973 255 000 біл.руб. по строку розрахунку - 16.11.2015 по експортному контракту № 354/СБ від 13.08.2015 з ТДВ «ТРІАДА-К», Республіка Білорусь.
На підставі висновків акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 0000214001, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 644 323,17 грн.
Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону № 185/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша).
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина четверта).
Так, постановою правління Національного банку України від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями