ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2019 року
Київ
справа №823/225/16
адміністративне провадження №К/9901/26574/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 (головуючий суддя - Каліновська А.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Літвінова Н.М.)
у справі № 823/225/16
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2015 № 15515-17.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ГУ ДФС у Черкаській області протиправно, оскільки нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2014 рік здійснено відповідно до підпункту 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України, який не діяв на час прийняття цього рішення.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 18.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.11.2015 № 15515-17. В решті позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2014 рік прийнято ДПІ 20.11.2015, тобто з порушенням встановленого підпунктом 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України строку його надіслання. Крім того, суди зазначили, що ДПІ здійснено нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2014 рік відповідно до підпункту 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України, який станом на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не діяв.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно на підставі норм Податкового кодексу України, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 відкрито касаційне провадження.
Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
21.02.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 72 кв.м.
20.11.2015 ДПІ на підставі підпункту 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 15515-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» у сумі 774, 95 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України (у редакції Закону до 01.01.2014; далі - ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 265.2.1 пункт 265.1 статті 265 ПК України).
Згідно з підпунктом 265.3.1 пункту 265.3 статті 265 ПК України базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
У разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної житлової площі таких об'єктів з урахуванням норм підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті (підпункт 265.3.4 пункт 265.3 статті 265 ПК України).
Пунктом 265.4 статті 265 ПК України встановлено пільги із сплати податку, зокрема, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів; в) для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 265.5.2 пункту 265.5 статті 265 ПК України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах: а) не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів; б) 2,7 відсотка - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів; в) 1 відсоток - для різних видів об'єктів житлової нерухомост