ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №826/8814/14
адміністративне провадження №К/9901/1967/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Погрібніченка І.М. від 24.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Романчук О.М., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. від 23.09.2014 у справі №826/8814/14 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Лемеша Миколи Володимировича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Таврика" Соловйової Наталії Анатоліївни про зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В червні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика»; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Лемеша Миколи Володимировича включити позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що позивачем 21.06.2012 року укладено договір банківського вкладу з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника. Станом на дату укладення договору банківського вкладу діяв Закон України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", який гарантував відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб без обмеження гарантій виплати депозитів, оформлених з ощадним (депозитним) сертифікатом, а тому застосуванню підлягають саме вказані норми Закону, а не Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 21 червня 2012 року між ОСОБА_2 (Вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (Банк) укладений Договір банківського вкладу «Дохідний рік» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника з щомісячною виплатою процентів № В№002878 (далі - Договір № В№002878).
Відповідно до змісту зазначеного Договору № В№002878 Банк здійснює розміщення Сертифікату строком зберігання до 19 грудня 2012 року (пп. 1.1 п. 1 Договору № В№002878), а Вкладник 21 червня 2012 року вносить (переказує) грошові кошти у готівковій або безготівковій формі у розмірі 140 000,00 грн. (Вклад) (пп. 1.2 п. 1 Договору № В№002878). Банк на суму внесених (переказаних) в готівковій або безготівковій формі грошових коштів видає відповідно до акту прийому-передачі Вкладнику купонний ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника та щомісячно нараховує проценти на суму Вкладу з розрахунку 21,7 процентів річних, виплата яких здійснюється щомісячно та при закінченні строку зберігання (пп. пп. 2.1, 2.2 п. 2 Договору № В№002878).
20 грудня 2012 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 548 AT «Банк «Таврика» було віднесено до категорії неплатоспроможних.
Звернувшись до Банку на початку 2013 року, позивачу надано відповідь від 14.02.2013 року № 35/111, в якій вказувалось на те, що Фонд не відшкодовує вклади, підтверджені ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника та запроваджений мораторій на примусове задоволення вимог вкладників банку.
05 лютого 2014 року позивач листами звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни щодо забезпечення виплат належних їй до виплати 19 грудня 2012 року суми в розмірі 143 984,26 грн.
У відповідь на лист позивача від 05.02.2014 року, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйовою Н.А. повідомлено про те, що вимоги щодо повернення коштів за Договором № В№002878 були акцептовані Банком та включені до реєстру кредиторських вимог, що задовольняються Банком у визначеній ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» черговості за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна Банку, про що свідчить лист від 07.02.2014 року № 4952.
Листом від 27.02.2014 року за № 21-036-532/14 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на лист позивача від 05.02.2014 року повідомлено, що вимоги вкладників фізичних осіб у частині, що не гарантуються Фондом, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» задовольняються за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та реалізації майна Банку, у разі подання відповідної заяви кредитором.
14 березня 2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 13, згідно з яким призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Банк «Таврика» провідного економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Лемеша Миколу Володимировича на період до 20 березня 2015 року включно.
20 березня 2013 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» з Банку відкликано ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
Відповідно до вищевказаної постанови Правління Національного банку України Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2013 року прийнято рішення № 16 щодо припинення здійснення тимчасової адміністрації в AT «Банк «Таврика» та припинення повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни з 21 березня 2013 року.
02 квітня 2013 року позивачем подано заяву про визнання кредитором ПАТ «Банк «Таврика», яка в подальшому була задоволена, про що свідчить отриманий ним лист від 11.07.2013 року № 6172/7.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанції, виходили з того, що відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI в тій редакції, яка діяла на момент звернення її за відшкодуванням, фонд не відшкодовує кошти: за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідн