ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №816/99/18
адміністративне провадження №К/9901/53192/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Бондара В.О., Калитки О.М., Бершова Г.Є. від 16.05.2018 у справі №816/99/18 за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУПФУ) щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок № 1210);
визнати протиправним та скасування рішення відповідача від 07.12.2017 № 396 про відмову у перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі п. 9-1 Порядку № 1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення від 07.12.2017 № 396 про відмову в перерахунку пенсії позивачу; зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.10.2017, з урахуванням проведених виплат, на підставі пункту 9-1 Порядку № 1210 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року; зобов'язання Кременчуцького ОУПФУ подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили; допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць, та прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцького ОУПФУ № 396 від 07.12.2017 про відмову в перерахунку пенсії позивача. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п. 9-1 Порядку № 1210 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. Зобов'язано Кременчуцьке ОУПФУ подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили. Допущено до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної помилково вважає, що позивач з 01.10.2017 набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з внесенням змін до Порядку № 1210, а саме, доповнення вказаного порядку п. 9-1. При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що зазначені зміни внесені для реалізації Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким внесено зміни до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Приписи ч. 3 ст. 59 вказаного Закону не регулюють питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію лише певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, і стали інвалідами. Тому позивач як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовозобов'язаний, а не військовослужбовець, який проходить дійсну строкову службу, не відноситься до категорії осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судове рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач як пенсіонер, перебуває на обліку у Кременчуцькому ОУПФУ та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
05 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 на підставі п. 9-1 Порядку № 1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідач рішенням від 07.12.2017 № 396 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка призвела до інвалідності, позивач дійсну строкову службу не проходив, то підстави для здійснення останньому перерахунку пенсії з урахуванням приписів ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. 9.-1 Порядку № 1210 відсутні.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судами, позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.06.1986 по 03.08.1986 у складі в/ч 61606, але у цей же час перебував у трудових відносинах з ВАТ "Оріхівка-цукор" з 19.04.1984 по 13.06.1995.
Згідно з довідкою Хорольського районного військового комісаріату від 01.11.2002 № 253 проходив строкову військову службу у період з 20.10.1977 по 30.10.1979.
Тобто, на час участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач дійсну строкову службу не проходив.
Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Так, ст. 10 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.03.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XII) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участ