ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №484/211/17
адміністративне провадження №К/9901/19483/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 484/211/17
за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання зарахувати стаж роботи до спеціального трудового стажу
за заявою Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року, постановленої суддею Голяшкіним О.В. -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- скасувати рішення Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (надалі по тексту - відповідач) від 04 листопада 2016 року №74/1 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до спеціального трудового стажу періоду роботи з 01 вересня 2004 року по 15 серпня 2016 року на посаді викладача Первомайської дитячої художньої школи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років;
- зобов'язати зарахувати до спеціального стажу позивача період роботи з 01 вересня 2004 року по 15 серпня 2016 року на посаді викладача Первомайської дитячої художньої школи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що вона, як працівник освіти, звернулась до відповідача із завою про призначення пенсії за вислугою років. Однак у призначенні пенсії рішенням від 04.11.2016 за №74/1 відповідач відмовив, не зарахувавши до спеціального стажу період її роботи з 01.09.2004 по 15.08.2016 на посаді викладача образотворчого мистецтва в Первомайській дитячій художній школі.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, позов задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року.
У серпні 2017 року Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) подало до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року у справі № 484/211/17 (провадження № К/800/16090/17).
Ухвалою Верховного Суду України від 15 вересня 2017 року відкрито провадження у справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви разом зі справою передано до Верховного Суду.
Заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2017 року задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що позивач 09.09.2016, як працівник освіти, звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням від 04.11.2016 за №74/1 у призначенні пенсії було відмовлено, оскільки до спеціального стажу не враховано період роботи з 01.09.2004 по 15.08.2016 на посаді викладача дитячої художньої школи, вказуючи, що посада викладача позашкільного навчального закладу не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота, на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком не передбачена.
Разом з тим, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 6 січня 1995 року №397/21).
Таким чином, суд дійшли висновку про необхідність зарахування періоду роботи позивача на посаді викладача образотворчого мистецтва Первомайської дитячої художньої школи з 01.09.2004 по 15.08.2016 до спеціального стажу роботи, який дає позивачу право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ухвалою від 12 травня 2017 року, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області.
Як на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом одних і тих же норм матеріального права, відповідачем надано до суду копії рішень Вищого адміністративного суду України, а саме: постанови від 22 березня 2017 року (провадження № К/800/4550/15), постанови від 16 березня 2017 року (провадження № К/800/8990/13), постанови від 08 червня 2017 року (провадження № К/800/13247/15), ухвали від 13 травня 2017 року (провадження № К/800/16154/17), ухвали від 10 травня 2017 року (К/800/15287/17), ухвали від 29 березня 2017 року.
Також відповідачем додано до заяви про перегляд ухвали касаційного суду від 12 травня 2017 року копію постанови Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15-а.
В наведених рішеннях суд касаційної інстанції та Верховний Суд України виходили з того, що наявність доручення № 397/21 без відповідних змін до Переліку не є достатньою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.
Усуваючи розбіжності в застосуванні одних і тих же норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (тут і далі - у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Дорученням № 397/21 дію Переліку № 909 поширено і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до постанови.
Однак таке доручення було прийнято 06 січня 1995 року, тобто до внесення постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.
Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15 висловив позицію, що наявність Доручення № 397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на що дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою