ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6968/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин",
боржник - Державне підприємство "Укрветсанзавод",
адвокат Гребенченко О.А. (ордер серії КВ №312977 від 09.01.2019)
ОСОБА_5, особисто
розпорядник майна - арбітражний керуючий Пурій Руслан Петрович,
керуючий санацією Заглоцький Сергій Павлович
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 05.12.2018
у складі колегії суддів: Доманська М.Л. (головуючий), Пантелієнко В.О., Верховець А.А.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.04.2018
у складі судді Яковенко А.В.
у справі № 910/6968/16
за заявою ОСОБА_5
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 134 016, 12 грн.
в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 29.12.2018 поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд ОСОБА_5 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 29.12.2018 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №910/6968/16 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/6968/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.01.2019.
3. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/6968/16 за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 та призначено її розгляд на 12.03.2019 о 09 год. 30 хв.
4. Державне підприємство "Укрветсанзавод" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5.
5. ОСОБА_5 подав письмові пояснення на спростування доводів Державного підприємства "Укрветсанзавод", викладених у відзиві на касаційну скаргу.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. Провадження у справі №910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (далі - ДП "Укрветсанзавод", боржник), порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії санації, введеної ухвалою місцевого суду від 16.04.2018 з призначенням керуючим санацією керівника товариства-боржника Заглоцького С.П.
7. 21.12.2017 поштовим відправленням ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до ДП "Укрветсанзавод" про скасування наказу про звільнення ОСОБА_5 від 06.02.2017 №26.1-К/17 з посади головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод", поновлення ОСОБА_5 на посаді головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод", стягнення з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 75 162, 48 грн. та стягнення з ДП "Укрветсанзавод" 5 000 грн. моральної шкоди; заявник просив поновити йому строк на звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі як такий, що пропущений з поважних причин, та допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; як підставу заявлених вимог ОСОБА_5 визначено приписи статей 38, 235, 237-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та пунктів 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993.
8. 18.04.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 134 016, 12 грн. в межах справи №910/6968/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" до ДП "Укрветсанзавод" про банкрутство.
9. Визначаючи межі позовних вимог, місцевий суд встановив, що 12.02.2018 ОСОБА_5 подав заяву про збільшення суми вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 134 016, 12 грн., яку суд першої інстанції, керуючись пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України, прийняв до розгляду та визначив ціну позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як 134 016, 12 грн.
Разом з тим, місцевий суд залишив без розгляду заяву ОСОБА_5 від 03.04.2018 про збільшення суми вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 147 134, 10 грн., так як її подано заявником після закриття ухвалою від 19.02.2018 підготовчого засідання у справі з розгляду зазначеного майнового спору.
10. Розглядаючи майнові вимоги ОСОБА_5 до ДП "Укрветсанзавод", суд першої інстанції встановив обставини виникнення трудових правовідносин між сторонами спору у зв'язку з прийняттям 12.10.2016 ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" на підставі наказу №АУП213-К/16-0000000944 від 12.10.2016; в подальшому, відповідно до наказу №26.1-к/17 від 06.02.2017 ДП "Укрветсанзавод" ОСОБА_5 звільнено із займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Місцевим судом встановлено, що 24.01.2017 ОСОБА_5 власноручно написав заяву про звільнення за його власним бажанням, підписав її та подав керівнику Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод", що свідчить про його вільне волевиявлення на звільнення із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України; факт написання заяви про звільнення ОСОБА_5 не оспорювався.
Суд першої інстанції встановив, що 06.02.2017 ДП "Укрветсанзавод" в особі генерального директора ОСОБА_10 на підставі статті 38 КЗпП України видав наказ №26.1-к/17 про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_5; за висновком місцевого суду, на дату звільнення ОСОБА_5 06.02.2017 роботодавцем дотримано визначений статтею 38 КЗпП України строк у два тижні з дня написання ОСОБА_5 24.01.2017 заяви про звільнення за власним бажанням.
За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_5 з посади головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" відповідає закону, тому відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_5 про визнання наказу про його звільнення протиправним, скасування такого наказу та поновлення ОСОБА_5 на посаді.
11. Доводи ОСОБА_5 про те, що заяву про звільнення 24.01.2017 написано ним під тиском з боку керівництва ДП "Укрветсанзавод" суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані належними та достатніми доказами; також, місцевий суд встановив, що з листа-звернення ОСОБА_5 до генерального директора ДП "Укрветсанзавод" ОСОБА_10 від 16.03.2018 вбачається, що в лютому 2017 року ОСОБА_5 припинив роботу на заводі та в подальшому самостійно запропонував новому головному бухгалтеру допомогу в бухгалтерському обліку філії ДП "Укрветсанзавод".
12. Місцевий суд відхилив доводи ОСОБА_5 про те, що наказ про його звільнення оформлено "заднім числом", оскільки номер наказу - №26.1-к/17 написаний кульковою ручкою, а в програмі 1С номер наказу присвоюється автоматично; суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 не доведено факту фальсифікації такого наказу, а чинним законодавством не передбачено обов'язкового присвоєння номера наказу про звільнення працівника комп'ютерною програмою.
13. Заявлені ОСОБА_5 вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, завданої боржником-роботодавцем у зв'язку з його незаконним звільненням з роботи, місцевий суд відхилив, зважаючи на недоведення заявником належними та достатніми доказами порушення його трудових прав у зв'язку із звільненням із займаної посади та відсутність підстав для поновлення ОСОБА_5 на посаді як незаконно звільненого працівника.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
14. ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2018, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції обставин справи та порушенням трудового законодавства (статей 38 КЗпП України, пунктів 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993) при розгляді майнових вимог ОСОБА_5 до ДП "Укрветсанзавод" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
15. 05.12.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №910/6968/16 змінено щодо підстав відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в решті оскаржувану ухвалу залишено без змін.
16. Переглянувши справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_5 на посаді головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, однак, змінив мотиви прийняття рішення про відмову в позові в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з власної оцінки доказів у справі.
17. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_5 про скасування наказу ДП "Укрветсанзавод" №26.1-к/17 від 06.02.2017 про його звільнення із займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та про поновлення ОСОБА_5 на роботі, так як ОСОБА_5 не доведено належними доказами факту написання ним заяви від 24.01.2017 про звільнення під тиском з боку керівництва ДП "Укрветсанзавод" чи її відкликання з ініціативи працівника.
18. Вимоги ОСОБА_5 про стягнення з ДП "Укрветсанзавод" завданої йому моральної шкоди суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на встановлені обставини відсутності в діях боржника-роботодавця ознак порушення трудових прав ОСОБА_5 внаслідок його звільнення із займаної посади 06.02.2017.
19. Апеляційним судом встановлено обставини звільнення головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" ОСОБА_5 із займаної посади відповідно до наказу ДП "Укрветсанзавод" від 06.02.2017 №26.1-к/17 на підставі статті 38 КЗпП України; за доводами заявника, у день звільнення 06.02.2017 йому не було видано трудову книжку, що не відповідає вимогам статті 47 КЗпП України.
Апеляційний суд встановив, що в обґрунтування доводів про те, що перебуваючи на посаді головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод", ОСОБА_5 мав доступ до сейфу, в якому зберігається документація заводу, в тому числі трудові книжки працівників, та відмовився видати заступнику директора Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" трудову книжку ОСОБА_5 для внесення запису про звільнення, боржник-роботодавець надав суду Акт №6 "Про відмову надати трудову книжку" від 06.02.2017; зазначений документ відхилено судом апеляційної інстанції як доказ у справі, оскільки наявна в матеріалах справи його фотокопія не засвідчена належним чином, а оригінал акта не надавався апеляційному суду для огляду в судовому засіданні 05.12.2018 (т. 1, а.с. 40).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до матеріалів справи долучено лист ДП "Укрветсанзавод" від 16.05.2017 №86-1/17-250 як відповідь на лист-запит ОСОБА_5 від 20.04.2017, в якому роботодавець повідомив заявника про те, що його трудова книжка загублена підприємством (т. 1, а.с. 14); зазначений факт не заперечувався представником ДП "Укрветсанзавод" у засіданні апеляційного суду 05.12.2018.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність факту затримки ДП "Укрветсанзавод" у видачі трудової книжки ОСОБА_5 у день звільнення та відсутність належних доказів на підтвердження обставин отримання ОСОБА_5 трудової книжки на час розгляду даного спору в суді чи направлення ОСОБА_5 трудової книжки боржнику-роботодавцю для внесення запису про його звільнення.
20. Апеляційний суд встановив обставини заявлення ОСОБА_5 до стягнення з ДП "Укрветсанзавод" на підставі статті 235 КЗпП України 134 016, 12 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак, як в позовній заяві, так і в заяві про збільшення позовних вимог та в матеріалах справи відсутній розрахунок заявленої ОСОБА_5 до стягнення з боржника-роботодавця суми середнього заробітку; суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутня довідка про доходи ОСОБА_5, на підставі якої суд міг би самостійно розрахувати розмір середньоденного заробітку працівника за спірний період прострочення боржника-роботодавця у видачі йому трудової книжки, при цьому, довідка від 22.11.2017 №248, на яку позивач посилався в позовній заяві, відсутня в матеріалах справи; в засіданні апеляційного суду представник ДП "Укрветсанзавод" зазначив, що не може підтвердити заявленого ОСОБА_5 розміру його заробітної плати у 7 800 грн. у спірний період.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога ОСОБА_5 про стягнення з ДП "Укрветсанзавод" середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню з огляду на те, що ОСОБА_5 не надано господарському суду обґрунтованого розрахунку заявленої ним до стягнення з боржника-роботодавця спірної суми та документів на підтвердження такого розрахунку.
Зазначене зумовило зміну мотивувальної частини оскаржуваної ухвали місцевого суду від 18.04.2018 щодо підстав відмови у задоволенні вимог ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які судом першої інстанції визначено з посиланням на похідний характер таких компенсаційних виплат за умов доведення ОСОБА_5 факту його незаконного звільнення.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ОСОБА_5.)
21. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що звільнення ОСОБА_5 на підставі поданої ним заяви від 24.01.2017 відбулося відповідно до наказу ДП "Укрветсанзавод" №26.1-к/17 від 06.02.2017, тобто на 13-й день від дня написання ОСОБА_5 24.01.2017 заяви про його звільнення за власним бажанням, що не узгоджується з приписами частини 2 статті 38 КЗпП України про право працівника до спливу двотижневого строку з дня подання заяви про звільнення (до 07.02.2017 включно) відкликати таку заяву і продовжувати виконання трудових обов'язків; також, на наказі про звільнення відсутній підпис працівника ОСОБА_5, що свідчить про відсутність його наміру припиняти трудові правовідносини з ДП "Укрветсанзавод" впродовж двох тижнів після написання заяви на звільнення за власним бажанням; скаржник вважає його звільнення з посади головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" незаконним, у зв'язку з чим заявив вимогу про скасування в судовому порядку наказу про його звільнення та поновлення на посаді.
22. Скаржник зауважив, що 06.02.2017 ОСОБА_5 був на робочому місці та виконував роботу із складення статистичного звіту форми 1-П за січень 2017 року та в програмі 1-С бухгалтерія складав електронні документи по прийому ДП "Укрветсанзавод" відходів тваринного походження та їх утилізації; зазначені документи містять позначку про виконавця та відповідальну особу - "ОСОБА_5."; 02.03.2018 у Хмельницькій ОДПІ зареєстровано повідомлення про прийняття працівника на роботу за підписом ОСОБА_5 Зазначені обставини не було взято судами до уваги та не надано їм належної оцінки на предмет підтвердження фактичного виконання ОСОБА_5 обов'язків головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" після написання ним 24.01.2017 заяви про звільнення за власним бажанням та видачі боржником-роботодавцем 06.02.2017 спірного наказу №26.1-к/17 про звільнення ОСОБА_5 із займаної посади.
23. Скаржник зазначив, що в силу приписів статті 235 КЗпП України, ОСОБА_5 як незаконно звільненому працівнику належить до виплати ДП "Укрветсанзавод" сума середнього заробітку за час його вимушеного прогулу, однак, судом апеляційної інстанції помилково визначено правову природу заявленого ОСОБА_5 до стягнення з боржника-роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу як такого, що пов'язаний із затримкою ДП "Укрветсанзавод" у видачі ОСОБА_5 трудової книжки у день його звільнення 06.02.2017.
24. Скаржник зауважив про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про недоведення ОСОБА_5 належними та достатніми доказами розміру його середньої заробітної плати у спірний період з посиланням на те, що в силу приписів статті 49 КЗпП України довідка про заробітну плату видається роботодавцем на вимогу працівника, а, відтак, ОСОБА_5, як звільнений працівник, якому роботодавцем відмовлено у наданні даних про зарплату для обчислення його середнього заробітку за спірний період, з об'єктивних причин не міг надати суду бухгалтерську документацію про його доходи на посаді головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод"; під час розгляду даного спору в суді першої інстанції ОСОБА_5 заявив клопотання про витребування у ДП "Укрветсанзавод" довідки про його середній заробіток, яке було проігноровано судом; при цьому, ОСОБА_5 надав місцевому суду довідку Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" від 22.11.2017 №248 з даними щодо місячного посадового окладу головного бухгалтера філії ДП "Укрветсанзавод" в розмірі 7 800 грн., виходячи з якого ОСОБА_5 розраховано заявлений до стягнення з боржника-роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням із займаної посади 06.02.2017.
Доводи інших учасників справи
25. ДП "Укрветсанзавод" у відзиві на касаційну скаргу заперечувало доводи ОСОБА_5 про фактичне виконання ним обов'язків головного бухгалтера Хмельницької філії ДП "Укрветсанзавод" після видачі боржником-роботодавцем 06.02.2017 наказу про його звільнення із займаної посади, як такі, що не підтверджені належними та достатніми доказами; боржник зазначив про наявність у ОСОБА_5 вільного волевиявлення на написання 24.01.2017 заяви про звільнення за власним бажанням, про що свідчить його особистий підпис на такій заяві за умов недоведення факту відкликання ОСОБА_5 поданої ним заяви до моменту його звільнення 06.02.2017. ДП "Укрветсанзавод" зазначило, що визначений статтею 38 КЗпП України строк у два тижні встановлено законодавцем для попередження роботодавця про звільнення працівника, при цьому, фактичне звільнення працівника з роботи може мати місце раніше спливу цього строку.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
26. Конституція України
Частина 1 статті 43 - кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частина 6 статті 43 - громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
27. Кодекс законів про працю України
Частина 3 статті 24 - працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 1 статті 38 - працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Частина 2 статті 38 - якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Частина 1 статті 47 - власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Стаття 49 - власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Частини 1, 2, 5 статті 235 - у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Частина 1 статті 241-1 - строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Частина 4 статті 241-1 - строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
28. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011
Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
29. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995
Пункт 1 - цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної пла