ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Співака С.В.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго",
представник позивача - не з'явився,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія",
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши касаційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго",
на рішення Господарського суду Херсонської області
від 06.09.2018
у складі судді Задорожної Н.О.,
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 29.11.2018
у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.,
у справі за позовом
Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго",
до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія",
про стягнення 948 848, 63 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (з урахуванням уточнень) про стягнення 539 832, 42 грн. - заборгованості з активної електричної енергії; 132 838, 08 грн. - заборгованості з реактивної енергії; 19 065, 45 грн. - інфляційних витрат; 12 559, 01 грн. - 3 % річних; 115 939, 89 грн. - пені та 117 341, 53 грн. - заборгованості за понаддоговірне споживання електричної енергії.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору щодо належної сплати за електричну енергію, у зв'язку з цим у останнього утворилась відповідна заборгованість.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.09.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №923/252/18, закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 132 838, 08 грн. - заборгованості з реактивної енергії; 19 065, 45 грн. - інфляційні втрати, 12 559, 01 грн. - 3% річних, 115 939, 89 грн. - пені; вирішено питання щодо розподілу судових витрат; в частині стягнення 117 341,53 грн. нарахованих за понаддоговірне споживання електричної енергії в позові відмовлено.
4. Приймаючи такі рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на дату розгляду справи по суті, відповідачем повністю сплачена заборгованість за спожиту активну електричну енергію, а тому, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зважаючи на відсутність предмета спору цій частині суд закриває провадження у справі.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 117 341, 53 грн., нарахованих за понаддоговірне споживання електричної енергії, суди виходили з того, що чинне з 11.06.2017 законодавство не встановлює розміру відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а пункт договору, на який позивач посилається як на підставу нарахування подвійної вартості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є відсильним на ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", яка станом на жовтень 2017 року та січень 2018 року не була чинною.
Задовольняючи позов в частині позовних вимог, що стосуються стягнення боргу за реактивну енергію, інфляційних втрат, річних та пені, судами зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач зобов'язання з оплати вартості спожитої електроенергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії виконував з порушенням встановлених умовами договору строків.
Щодо вимоги відповідача про зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 80%, суди вказали на відсутність доказів неспівмірності розміру заявленої до стягнення пені.
5. Під час розгляду справи, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено:
5.1. 24.02.2006 між Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Таврійська будівельна компанія" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 3668, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
5.2. Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не передбачені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
5.3. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами "Порядку розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної подання їх до електропостачальної організації" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками споживача згідно з "Порядком розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору).
5.4. Відповідно до п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
5.5. Пунктом 4 Додатку 2 до договору сторонами погоджено, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії встановленим додатком №1 договірним обсягом електроспоживання на цей розрахунковий період споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість величини відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
5.6. Відповідачем перевищені договірні величини споживання електричної енергії у жовтні 2017 та в січні 2018 (що підтверджується актами прийому-передачі активної електроенергії № 10а та № 1а).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.09.2018 та постановою апеляційного господарського суду від 29.11.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 117 341, 53 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електричної енергії, Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою про скасування судових актів в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
7. Ухвалою від 04.02.2019 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 23.01.2019), прийняв справу № 923/252/18 Господарського суду Херсонської області; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"; призначив розгляд справи на 12.03.2019.
8. Позивач та відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго")
9. Скаржник доводить, що господарськими судами попередніх інстанцій під час формулювання своїх висновків та прийняття рішень порушені норми матеріального та процесуального права, та на підставі необґрунтованих тверджень та своїх припущень дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в оскаржуваній частині.
10. Скаржник зазначає, що двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини є штрафною санкцією, яку сторони встановили умовами договору за порушення господарського зобов'язання, а саме - за перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достов