Постанова
Іменем України
19 березня 2019 р.
м. Київ
справа № 759/19592/17
провадження № 51-6229 км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О.П., Наставного В.В.,
секретаря
судового засідання Тімчинської І.О.,
за участю:
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Шестакової Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шестакової Ю.В. на вирок Апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100080010234 за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Азербайджану, проживаючого по АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Грузії, уродженця Грузії, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року засуджено: ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.76 КК України; ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.76 КК України.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Апеляційним судом м. Києва 24 квітня 2018 року вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено свій вирок, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В решті цей вирок залишено без змін.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими і засуджено за те, що вони 19 листопада 2017 року, приблизно о 05.20 год., за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів та метою таємного викрадення чужого майна, проникли до кв. АДРЕСА_3, звідки намагалися таємно викрасти майно потерпілої ОСОБА_5 на суму 5007 грн., але злочин було не доведено до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані на місці вчинення злочину працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Шестакова Ю.В. посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 змінити і звільнити останніх на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. Вважає виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі. А тому, на думку захисника, не застосувавши щодо засуджених положення ст. 75 КК України, апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного їм покарання.