Постанова
Іменем України
19 березня 2019 року
м. Київ
справа №382\1058\15-к
провадження № 51-2599 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кириленка М.О.,
прокурора Сінгаївської А.О.
виправданих ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Яготинського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року і ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, мешканця м.Яготина Київської області, раніше судимого: вироком Яготинського районного суду Київської області від 11 вересня 2013 року за ч. 1, ч. 2 ст. 204 КК із застосуванням ст. 70 КК до штрафу у сумі 51 000 грн,
визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, із вищою освітою, непрацюючого, не одруженого, уродженця м. Яготина Київської області, раніше не судимого,
визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК, ч. 2 ст. 365 КК та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Яготинського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК, та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину; ОСОБА_2 визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК, ч. 2 ст. 365 КК та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачувались у тому, що вони 27.04.2015 за попередньою змовою між собою та особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, з метою примусити потерпілого ОСОБА_3 написати грошову розписку про зобов 'язання повернути гроші в сумі 9300 грн ОСОБА_1 та надати відомості про осіб, які вкрали м'ясо з приміщенні скотобійні, що належить ОСОБА_1, або визнати за собою вчинення такої крадіжки, катували ОСОБА_3, тобто умисно заподіяли останньому сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій. Крім того, ОСОБА_2, займаючи посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області, тобто будучи працівником правоохоронного органу та представником влади не вжив передбачених законом заходів, спрямованих на припинення злочинних дій, а натомість погрожував ОСОБА_3, чим сприяв вчиненню злочину.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального кодексу, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора, ОСОБА_1 просить залишити скаргу прокурора без задоволення, судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор частково підтримав касаційну скаргу прокурора та просив скасувати ухвалу апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Виправдані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Мотиви Суду
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційних скаргах, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що суть наведених у ній доводів зводиться до незгоди прокурора із встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження та повнотою судового розгляду, в якій він просить надати іншу оцінку доказам у справі, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК .
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК .
Згідно ч.1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в ді