1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


У Х В А Л А

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 800/617/16 (П/9901/201/18)

Провадження № 11-419заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,

позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника Верховної Ради України - Шумар В. Ю.,

представника Генерального прокурора України - Орленка А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Кібенко Олени Рувімівни, Гудими Дмитра Анатолійовича від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі за їх позовом до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Генеральний прокурор, про визнання протиправними дій та нечинною постанови,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Вищого адміністративного суду України з позовом, у якому з урахуванням доповнень до позову просили:

- визнати протиправними дії Верховної Ради України про включення до порядку денного 37-38 пленарних засідань четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України та розгляд проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань», а також про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_9 на посаду Генерального прокурора України;

- визнати нечинною постанову Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1357-VIII «Про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_9 на посаду Генерального прокурора України».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2016 року відкрито провадження в цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України

(далі - КАС України) викладено в новій редакції.

На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ураховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року закрито провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати незаконну, на їх думку, ухвалу суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2018 року суддею-доповідачем у цій справі (провадження № 11-419заі18) визначено Саприкіну І. В.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Генеральний прокурор, про визнання протиправними дій та нечинною постанови, а ухвалою від 14 червня 2018 року призначено до розгляду в судовому засіданні на 09 жовтня 2018 року.

У зв'язку з відсутністю кворуму розгляд зазначеної справи 09 жовтня 2018 року не відбувся, учасників справи повідомлено про перенесення судового розгляду на 13 листопада 2018 року.

13 листопада 2018 року в судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_4 оголошено перерву та перенесено судовий розгляд справи на 05 березня 2019 року, однак у зв'язку з відсутністю в цей день кворуму розгляд справи перенесено на 19 березня 2019 року.

19 березня 2019 року під час судового засідання після розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви про відвід суддів Князєва В. С., Лобойка Л. М., Уркевича В. Ю. та відмови в її задоволенні позивачі подали заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Кібенко О. Р., Гудими Д. А. з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме: наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності зазначених суддів.

ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що підстав для задоволення заяв про відвід суддів Гудими Д. А. та Кібенко О. Р. немає з огляду на таке.

За змістом ч. 11 ст. 45 Закону № 1402-VIII засідання Великої Палати Верховного Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу, визначеного згідно з частиною першою цієї статті. Тобто, для того, щоби засідання Великої Палати Верховного Суду було повноважним, необхідна присутність хоча би 14 суддів.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 КАС України питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду вказаний припис не розрахований на випадки, коли відвід заявлено всьому складу (кожному з суддів) ВеликоїПалати Верховного Суду чи такій його кількості, за відсутності якої засідання Великої Палати Верховного Суду не буде повноважним.

Якщо відвід заявлено всьому складу (кожному з суддів) Великої Палати Верховного Суду чи такій його кількості, за відсутності якої засідання Великої Палати Верховного Суду не буде повноважним, процесуальний закон не передбачає можливість розгляду відповідних заяв про відвід іншим судом, ніж Велика Палата Верховного Суду у складі, необхідному для того, щоби її засідання було повноважним.

13 листопада 2018 року позивачі подали заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Уркевича В. Ю. та Яновської О. Г.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13 листопада 2018 року у розгляді справи № 800/617/16 брали участь 14 суддів Великої Палати Верховного Суду, а саме: Бакуліна С. В., Британчук В. В., Гудима Д. А., Золотніков О. С., Данішевська В. І., Кібенко О. Р., Князєв В. С., Лобойко Л. М., Лященко Н. П., Прокопенко О. Б., Рогач Л. І., Саприкіна І. В., Ситнік О. М., Уркевич В. Ю., тобто мінімально необхідна для повноважності засідання Великої Палати Верховного Суду кількість обраних до неї суддів.

Заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Уркевича В. Ю. та Яновської О. Г. містили одинакові доводи щодо підстав для відводу цих суддів (відсутність необхідного стажу для роботи суддями Верховного Суду, призначення їх на посади суддів у сумнівний спосіб, а також неможливість розгляду касаційної скарги суддями, які призначені іншими касаційними судами, ніж Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду). За наявності 14 суддів, включно з тими, яким заявле

................
Перейти до повного тексту