Постанова
іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 283/1685/17
провадження № 51-7194км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання ЗамковогоІ. А.,
прокурора Кулаківського К. О.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 9 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060080000642, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. ТаганчаКанівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання. Цивільний позов прокурора задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Малинської міської ради 5323,68 грн у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком суду 6 серпня 2017 року приблизно о 18:00 ОСОБА_2, перебуваючи поблизу господарських приміщень (на АДРЕСА_1), на ґрунті неприязних відносин розпочав суперечку з ОСОБА_3, у результаті якої в нього виник умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень. Із цією метою ОСОБА_2 із молотком у руках, наблизився до ОСОБА_3 та двічі ударив його молотком по тім'яній ділянці голови, чим завдав останньому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу потеплілого ОСОБА_3, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м'якість, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку потерплого, кваліфікація дій засудженого є неправильною та його дії слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство, оскільки у засуджено був умисел на позбавлення його життя, а тому суд першої інстанції мав повернути обвинувальний акт прокурору. Вказує на те, що злочин, передбачений ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК, є особливо тяжким, а тому кримінальне провадження у суді першої інстанції розглянуто незаконним складом суду, оскільки розгляд мав здійснюватися колегіально у складі трьох суддів, а також з обов'язковою участю захисника. Стверджує, що суд не роз'яснив йому права мати представника (адвоката), а також права на подачу цивільного позову до початку розгляду справи по суті. Апеляційний суд, залишивши апеляційну скаргу без задоволення, не зазначив підстав, на яких її визнав необґрунтованою, помилок місцевого суду не усунув, а тому ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та прокурор заперечували проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
З урахуванням вищезазначених вимог закону Суд, вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить із установлених фактичних обставин, викладених у цих судових рішеннях.
Висновків суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні протиправних дій щодо ОСОБА_3 за встановлених судом фактичних обставин потерпілий не оспорює, однак при цьому не погоджується з правовою кваліфікацією дій засудженого, проте, на думку Суду, такі доводи є необґрунтованими.
Так, у ч. 2 ст. 125 КК встановлено відповідальність за легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Суб'єктивна сторона злочину характеризується тільки умисною формою вини. Відповідальність за цією статтею настає і в тих випадках, коли умисел винного було спрямовано на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, якщо фактично було заподіяно легкого тілесного ушкодження.
У результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань засудженого ОСОБА_2, котрий свою винуватість у заподіянні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень визнав повністю і пояснив суду,