ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 425/1929/16-к
провадження № 51-6322км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К.,Марчук Н.О.,
за участю:
секретарясудового засідання Демчука П.О.,
прокурора Опанасюка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016130370001177, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Варварівка Кремінського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді провадження в судах першої й апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 5 березня 2018 року щодо ОСОБА_2
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 3 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125 КК за недоведеністю вчинення ним злочинута виправдано.
Апеляційний суд Луганської області 5 березня 2018 рокувирок щодо ОСОБА_2 залишив без зміни.
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він 29 квітня 2016 року близько 16:30, перебуваючи біля будинку, розташованого на АДРЕСА_2, під час сварки з колишньою дружиною на ґрунті неприязних відносин умисно завдав потерпілій ОСОБА_3 удару кулаком в обличчя, заподіявши легких тілесних ушкоджень у вигляді перелому кісток носа без зміщення, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційний суд:
- всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)не проаналізував усіх порушених в апеляційних скаргах питань, не навів мотивів неврахування окремих доказів, а саме показань ряду свідків, які повністю узгоджуються з показаннями потерпілої та проведеними слідчими діями;
- не навів в ухвалі мотивів щодо спростування позиції потерпілої;
- обмежився лише наведенням загального формулювання про правильність висновків суду першої інстанції щодо недоведеності винуватості обвинуваченого, при цьому не розкрив суті зібраних у провадженні доказів, не проаналізував їх у контексті з конкретними доводами в апеляційних скаргах та не розглянув доводів прокурора щодо наявності в матеріалах провадження достатніх та допустимих доказів стосовно винуватості ОСОБА_2;
- без належного вмотивування дійшов висновку про відсутність процесуальних документів, що підтверджують повноваження та підстави для проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, проте в ході апеляційного розгляду прокурором надано такі документи, а саме заяву потерпілої, відповідне повідомлення про початок та доручення проведення досудового розслідування, та наведено доводи щодо необґрунтованої оцінки судом зазначеного питання;
- вказав на необґрунтованість наведених в апеляційній скарзі прокурора доводів про відсутність частини звукозапису фіксації судового розгляду, під час якого досліджувалися письмові докази сторони обвинувачення, що не відповідає дійсності.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення від виправданого ОСОБА_2
У судовому засіданні прокурор не підтримав касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Доводи у скарзі прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК, оскільки в ухвалі не зазначено належних мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні цього судового рішення, та підстав, на яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою, є безпідставними.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
В силу ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст.125 КК, може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд проаналізував належним чином встановлені фактичні дані кримінального провадження, наявні у провадженні докази, мотиви, з яких суд першої інстанції виходив при постановленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_2, та встановив, що висновок суду у вироку про недоведеність вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, є обґрунтованим та належним чином умотивованим.
Суд першої інстанції встановив, що 30 квітня 2016 року Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області зареєстровано кримінальне про