П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 р.
м. Київ
Справа № 638/9687/17
Провадження № 51-7395 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Гладкого О.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м.Макіївки Донецької області, який
мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року затверджено угоду про примирення від 26 червня 2017 року між ОСОБА_1 та представником потерпілого Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради.
ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, до узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, переслідуючи корисливу мету збагачення за рахунок державних коштів, 11 листопада 2014 року, заповнюючи заяви на оформлення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, умисно не повідомив відомості, що виключають можливість надання відповідної допомоги, а саме, про наявність у нього відкритого депозитного банківського рахунку з грошовими коштами на ньому в сумі 50 773,62 грн. В результаті чого потерпілому - Управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради заподіяно матеріальних збитків на суму 10 864,65 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленими щодо ОСОБА_1 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції не мав права затверджувати угоду про примирення, оскільки однією зі сторін угоди є самостійний виконавчий орган Харківської міської ради, майно якого належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що виключає можливість укладення такої угоди. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, належним чином не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не дав вичерпної відповіді на них і постановив рішення, яке не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу, просив скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 190 КК України в касаційному порядку прокурором не оспорюються.
Щодо доводів ка