П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2019 року
м. Київ
справа № 445/595/16-ц
провадження № 61-46342 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача- Лука Тарас Миколайович,
відповідачі - Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції, ОСОБА_6,
треті особи- Заставнянська сільська рада Золочівського району Львівської області, п'ята Львіська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником адвокатом ЛукоюТарасом Миколайовичем на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 березня 2018 року у складі головуючого судді Сивак В. М. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Струс Л. Б., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вимогою визнати недійсним рішення КП ЛОР «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 03 березня 2011 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_2; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 ОСОБА_9 про спадкування після ОСОБА_7 глиновалькованого житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним рішення КП ЛОР «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 21 липня 2011 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на житловий будинок, який знаходиться: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: НОМЕР_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в 1997 році позивач разом із сім'єю придбали спірний житловий будинок у ОСОБА_10 на підстав договору купівлі-продажу. Оскільки в останньої були відсутні правовстановлюючі документи на житло відбувся лише фактичний обмін коштами та ключами. З цього моменту, позивач та її сім'я постійно проживають у вказаному будинку. Однак, після смерті ОСОБА_7 її донька прийняла у спадщину цей житловий будинок та зареєструвала своє право власності на нього. Вказані дії, на думку позивача є незаконними, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 17 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що правовстановлюючі документи на спірний будинок були виготовлені ОСОБА_10 ще у 1993 році, виходив з того, що право власності ОСОБА_7 на спірний житловий будинок було зареєстровано в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло на час виникнення відповідних правовідносин, внесення відповідного запису у Державний реєстр речових прав законно відбулося на підставі заяви спадкоємця, внаслідок чого й було видано Свідоцтво про право на спадщину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Лука Т. М., що діє в інтересах ОСОБА_11, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було застосовано до спірних відносин правову норму, що підлягала, на його думку, застосуванню до відносин державної реєстрації права власності, а саме Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5. Зокрема, скаржник вважає, що реєстратор безпідставно провів реєстраційні дій за заявою доньки особи, що померла майже за 10 років до звернення з такою заявою.
Доводи інших учасників справ
ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на те, що суди дійшли правильних висновків про те, що у ОСОБА_4 відсутні права на спірний будинок, а тому її звернення до суду із цим позовом взагалі є безпідставним.
Інші учасники справи не скористались наданим їм правом на подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 листопада 1997 року Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було видано Реєстраційне посвідчення №138, яким підтверджується, що власником жилого будинку на АДРЕСА_1 в цілому являється ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла.
Під час розгляду справи померла відповідач ОСОБА_9, у зв'язку із чим до участі у справі було залучено правонаступника ОСОБА_6.
04 березня 2011 року реєстратором Посполита М. О. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_9 та видано витяг про державну реєстрацію прав за НОМЕР_3, згідно з яким власником зазначеного житлового будинку являється ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу №113 від 16 березня 1994 року.
31 травня 2011 року державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_9, згідно з яким остання являється спадкоємцем глиновалькованого житлового будинку АДРЕСА_1.
21 липня 2014 року реєстратором ПосполитаМ.О. прийнято Рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_13 на цей житловий будинок та видано Витяг про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 31 травня 2011 року.
1. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції переві