Постанова
Іменем України
11 березня2019 року
м. Київ
справа № 754/12759/17
провадження № 61-18019 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», ОСОБА_6,
треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Юрійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року у складі судді Помазан Т. Д. та постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Іванченко М. М., Рубан С. М., Желепи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (далі - ПАТ «Український Професійний Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов П. Ю., про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 26 лютого 2007 року між нею та Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Український Професійний Банк» укладено кредитний договір № 126, за умовами якого їй надано кредит у розмірі
140 000, 00 доларів США строком до 10 лютого 2022 року. З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, цього ж дня між сторонами укладено іпотечний договір, предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня
2010 року з неї стягнуто на користь ПАТ «Український Професійний Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 987 286, 23 грн та 1 820, 00 грн судового збору. На виконання зазначеного судового рішення вона сплатила 347 043, 50 грн, сума непогашеної заборгованості складає 640 242, 63 грн.
У вересні 2017 року вона отримала повідомлення ПАТ «Український Професійний Банк» про те, що 06 вересня 2017 року банк відступив право вимоги за кредитним та іпотечним договорами на користь ОСОБА_6, та повідомив, що розмір заборгованості за кредитним договором становить
87 655, 71 доларів США, що в еквіваленті складає 2 275 039, 35 грн. Також вона отримала вимогу від ОСОБА_6 про необхідність сплати вказаної суми заборгованості в тридцятиденний строк, у разі невиконання якої буде звернуто стягнення на належну їй квартиру.
Посилаючись на те, що станом на день укладення договорів про відступлення права вимоги, вона не мала заборгованості у розмірі 87 655, 71 доларів США, а ОСОБА_6 не мав спеціального статусу фінансової установи та ліцензії на укладення договору факторингу, просила суд визнати недійсними з моменту укладення договори про відступлення права вимоги від 06 вересня 2017 року
№№ 23, 23/1, укладені між ПАТ «Український Професійний Банк» та
ОСОБА_6
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила заборонити ОСОБА_6 та будь-якій іншій особі у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини), які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження спірного житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1; заборонити
ОСОБА_6 та будь-якій іншій особі вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації прав власності на вказане нерухоме майно.
На обгрунтування заяви вказувала на наявність об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити дії з метою відчуження належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1, що може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ОСОБА_6 та будь-якій іншій особі у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) спірного житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_4
Заборонено ОСОБА_6 та будь-якій іншій особі вчиняти дії щодо реєстрації та переєстрації права власності на спірне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності
ОСОБА_4
Визначено виконавцем ухвали суду - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного Управління юстиції у
м. Києві.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року внесено виправлення у резолютивну частину ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року та її виконавцем визначено Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), замість помилково вказаного «Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного Управління юстиції».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони ОСОБА_6 у будь-якій спосіб відчужувати спірне майно та вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації прав власності щодо переданої позивачем в іпотеку квартири є необхідними, оскільки їх невжиття утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса київського міського нотаріального округу
Іванова П. Ю. залишено без задоволення, ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року та від 27 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є законним та обґрунтованим. Забезпечення позову спрямовано перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може відчужити майно, що може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної інстанції
У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_6, у якій заявник просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року і постанову Апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами передніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у разі задоволення позову про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, застосування заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на виконання вказаного судового рішення, оскільки неможливо заборонити відчужувати майно особі, якій воно і так не належить. Оскаржувані ухвали постановлені щодо невизначеного кола осіб. Крім того, апеляційний суд дійшов хибного висновку про залишення апеляційної скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванова П. Ю. без задоволення, посилаючись на відсутність порушення його прав та інтересів, оскільки учасник справи у будь-якому випадку має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог