ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня 2019 року
м. Київ
справа №293/386/17
адміністративне провадження №К/9901/18032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 293/386/17
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Васильчука С.Ф. та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Охрімчук І.Г., суддів Моніча Б.С., Капустинського М.М. -
ВСТАНОВИВ:
14 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 70 % її розміру від відповідних сум його грошового забезпечення починаючи з 17 вересня 2016 року та виплачувати пенсію у розмірі 70 % від відповідних сум неправомірними та зобов'язати провести перерахунок його пенсії з урахуванням 70% її розміру від відповідних сум грошового забезпечення в подальшому;
- зобов'язати ГУ ПФУ протягом місяця з дня набрання постановою законної сили подати суду звіт про виконання постанови.
Позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що ГУ ПФУ протиправно відмовило у перерахунку його пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що надане ним свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії Державного управління «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» не містить в собі інформації про непридатність до служби в поліції, тому що в свідоцтві про хворобу зазначено: непридатність до військової служби, і що підстав для збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення немає, оскільки, як вказав позивач, іншого наказу в системі Національної поліції не має, що трактував би по іншому придатність чи непридатність до служби в поліції. Зрештою позивач звільнений з національної поліції по хворобі, підставу звільнення дотепер не змінено.
Черняхівський районний суд Житомирської області постановою від 15 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_2 від 22 серпня 2016 року НОМЕР_1 відповідає вимогам Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року, тому воно є належним документом, який підтверджує наявність у позивача хвороби, що зумовлює його непридатність до служби в поліції.
28 вересня 2017 року ГУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 15 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга ГУ ПФУ мотивована, зокрема, тим, що поняття «не придатний до військової служби в мирний час, обмежено приданий у воєнний час» і «непридатний до служби в поліції» не є тотожними, тому ГУ ПФУ призначаючи пенсію позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки військово-медичною комісією не приймалось рішень про непридатність позивача до служби в поліції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про залишення їх без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_2 з 01 вересня 1995 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.
01 серпня 2016 року ОСОБА_2 направлено сектором кадрового забезпечення Управління захисту економіки в Житомирській області Національної поліції на військово-лікарську комісію до територіального медичного об'єднання МВС України по Житомирській області.
За результатами обстеження згідно свідоцтва про хворобу від 22 серпня 2016 року НОМЕР_1 позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час на основі статей 55б, 38в, 42г, 71г, 23г, 46 з.п., графи І Розкладу хвороб і фізичних вад Порядку № 85.
В подальшому, на підставі поданого рапорту від 02 вересня 2016 року та свідоцтва про хворобу від 22 серпня 2016 року № 273/173 позивач був звільнений зі служби наказом начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 15 вересня 2016 року №219 о/с за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Стаж служби в поліції складає 22 роки 06 місяців 08 днів, вислуга на пільгових умовах 03 роки 05 місяців 15 днів. Усього вислуга років для призначення пенсії 25 років 11 місяців 23 дня.
ГУ ПФУ проведено нарахування пенсії ОСОБА_2 у розмірі до 65% від сум його грошового забезпечення.
18 січня 2017 року позивач письмово звернувся до ГУ ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії з нарахуванням додатково 5% до його пенсійного забезпечення, оскільки в наказі про його звільнення вказано, що він звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через хворобу).
В подальшому, 15 березня 2017 року, ОСОБА_2 повторно звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, однак відповідачем відмовлено йому в перерахунку пенсії, у зв'язку з тим що надане позивачем свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» не містить в собі інформації про непридатність до служби в поліції, тому що в свідоцтві про хворобу зазначено: непридатність до військової служби, і що підстав для збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення немає.
Вважаючи вказану відмову у перерахунку пенсії протиправною ОСОБА_2 звернувся до суду, оскільки вважає, що пенсія йому має виплачуватися в розмірі 70% його грошового забезпечення.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів