1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/12510/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Астейс"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Астейс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 21.12.2018

у складі колегії суддів: Жук Г.А. (головуючий), Дикунська С.Я., Мальченко А.О.та на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.07.2018

у складі судді Коткова О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Астейс"

про стягнення 90 452, 78 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 17.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Астейс" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/12510/17 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/12510/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019.

3. Ухвалою від 28.01.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №910/12510/17 за касаційною скаргою ТОВ "Астейс" та ухвалив здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень на стадії розгляду справи по суті

5. 28.07.2017 ТОВ "Євро-Реконструкція" звернулось з позовом до ТОВ "Астейс" про стягнення 5 538, 62 грн. заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання за період 16.02.2017-30.04.2017, 5 344, 54 грн. пені, 179, 89 грн. інфляційних, 33, 17 грн. - 3% річних, 79 061, 83 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії за період 01.11.2014 по 16.02.2017, а всього 90 158, 06 грн. з посиланням на статті 253, 258, 525, 526, 625, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 216, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункт 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007.

5.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12510/17 позовні вимоги ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволено частково, стягнено з ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" 5 681, 39 грн. - заборгованості за послуги з централізованого опалення спожиті у період з 16.02.2017 по 30.04.2017, 5 487, 31 грн. - пені, 33, 22 грн. - 3% річних, 163, 86 грн. - інфляційних втрат, 79 061, 83 грн. - вартості безпідставно набутої теплової енергії та 1 599, 55 грн. - судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Постановою від 11.12.2017 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12510/17 залишив без змін.

Короткий зміст Постанови Верховного Суду 30.03.2018

7. Постановою Верховного Суду від 30.03.2018 касаційну скаргу ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 в частині стягнення 79 061, 83 грн. вартості теплової енергії, яка споживалась ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" у 2014-2017 роках без укладення договору скасовано, справу №910/12510/17 в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12510/17 залишено без змін.

7.1. У постанові від 30.03.2018 року у справі №910/12510/17 Верховний Суд зазначив, що постачання теплової енергії є послугою, а збитки, завдані постачальнику, не можуть стягуватися відповідно до статей 1212, 1213 ЦК України, оскільки є інше, спеціальне законодавство, яке визначає процедуру стягнення зазначених збитків (Закони України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", Правила користування тепловою енергією). Також, касаційним судом зазначено, що відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. З огляду на зазначене, касаційний суд дійшов висновку про неправильне застосування до спірних правовідносин положень статей 1212 та 1213 ЦК України, оскільки є спеціальне законодавство, яке визначає процедуру стягнення зазначених збитків (Закони України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги"), про що також зроблено висновок у Постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №203/7644/13-ц.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наслідком нового розгляду

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 позов в частині стягнення вартості безпідставно набутої енергії задоволено частково, стягнено з ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція", на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти основного боргу - 31 099, 82 грн. та судовий збір - 629, 38 грн.

8.1. Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи статей 11, 526, 599 ЦК України, статей 173-175, 179, 181, 193 ГК України, статей 16, 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та із встановленням обставин фактичного надання відповідачу послуг з централізованого опалення, дослідивши наданий позивачем 04.07.2018 розрахунок вартості спожитих послуг відповідачем, який відповідав тарифам за послуги теплопостачання за період з 01.11.2014 по 16.02.2017, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. При цьому, місцевий суд зазначив, що відповідач вимог ухвали суду про надання власного розрахунку заборгованості, виходячи з тарифів, затверджених НКРЕ у спірний період, не надав.

9. Постановою від 21.12.2018 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 залишив без змін.

9.1. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ "Виробнича фірма "Астейс" є споживачем послуг з централізованого опалення в нежитловому приміщенні, площею 177 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2, що перебуває у його власності та підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. При цьому, апеляційний суд, з посиланням на статті 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зазначив, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності укладеного між сторонами договору, як підстави для відмови у позові, відхилив, оскільки вони не спростовують висновків суду про обов'язковість оплати вартості фактично отриманих послуг. Також, апеляційний суд зазначив, що посилання скаржника на те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України "Про житлово-комунальні послуги" є необґрунтованими, оскільки згідно із статтею 3 цього Закону, предметом його регулювання є правовідносини, що виникають в тому числі й щодо споживання житлово-комунальних послуг. При цьому, апеляційний суд відхилив доводи скаржника в частині порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки подане на виконання вимог ухвали суду та вказівок Верховного Суду клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи розрахунку вартості послуг за період з 01.11.2014 по 16.02.2017 не є заявою про одночасну зміну предмету та підстави позову.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

10. Скаржник зазначив, що судом неправильно застосовано статтю 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки дана норма застосовується лише до відносин, які здійснюються виключно на договірних засадах, а між сторонами з 01.11.2014 до 16.02.2017 договірних відносин не було, а тому застосування норм права, що регулюють договірні відносини, є помилковим. Крім того, скаржник аргументував, що обов'язок зі сплати послуги з теплопостачання не випливає з права на отримання такої послуги, а висновок апеляційної інстанції в цій частині є помилковим.

10.1. Скаржник доводив, що суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували правового статусу сторін, помилково віднесли їх до "споживача послуг" і до "виконавця послуг", що призвело до неправильного застосування Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання".

10.2. Скаржник аргументував, що оскільки розрахунок за спожиту теплову енергію здійснено на підставі пункту 23 Правил користування теплової енергії, тобто, на підставі нормативного акта, який до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, не застосовується, тому сума розрахунку є юридично необґрунтованою.

10.3. Скаржник доводив, що позивачем подано до суду клопотання від 04.07.2018 з новим розрахунком ціни позову. При цьому, позивачем змінено обґрунтування позовних вимог, суми розрахунку ціни позову, а також змінено предмет позову, без зазначення норм права, необхідних до застосування у даному спорі.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

11. Цивільний кодекс України

Стаття 177 - об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частина 1 статті 190 - майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

12. Закон України "Про житлово-комунальні послуги"

Частина 1 стаття 19 - відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

13. Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198

Пункт 1 - правила користування тепловою енергією (далі - Правила) визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пункт 2 - правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Пункт 4 - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пункт 29 - теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

Пункт 35 - теплопостачальна організація має право: вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час споживання теплової енергії.

Пункт 39 - споживач має право:

- вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором;

- отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором;

- вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодування, умови оплати, методики і нормативи розрахунку та нарахування, режими теплоспоживання тощо;

- перевіряти достовірність розрахунку та нарахування плати за теплову енергію, згідно з умовами договору;

- отримувати згідно із законодавством та укладеним договором відшкодування завданих йому збитків;

- у разі порушення теплопостачальною організацією умов договору викликати її представника для складення та підписання акта, у якому зазначаються строки, види порушень тощо;

- вимагати проведення по будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку теплової енергії, нарахування реально спожитої кількості тепла на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинків, реальних температур теплоносія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду;

- вимагати поновлення теплопостачання будинку після усунення технологічних порушень, якщо теплопостачання було припинено без розірвання договору;

- звертатися до суду в установленому законодавством порядку для вирішення питань, що стосуються предмета договору.

Пункт 40 - споживач теплової енергії зобов'язаний: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

14. Закон України "Про теплопостачання"

Стаття 1

- прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів зас

................
Перейти до повного тексту