ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/449/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Співака С.В.
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Єлізія",
представник позивача - Бейлик А.Б. (довіреність б/н від 29.05.2018),
відповідач-1 - Фонд комунального майна міста Нетішина,
представник відповідача-1 - не з'явився,
відповідач-2 - Виконавчий комітет Нетішинської міської ради,
представник відповідача-2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу
Приватного підприємства "Єлізія",
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від 11.10.2018
у складі судді Смаровоз М.В.
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 04.12.2018
у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючий), Демидюк О.О., Савченко Г.І.,
у справі за позовом
Приватного підприємства "Єлізія",
до Фонду комунального майна міста Нетішина,
Виконавчого комітету Нетішинської міської ради,
про визнання права на розміщення конструкції зовнішньої реклами без дотримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Єлізія" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Фонду комунального майна міста Нетішина та Виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання права на розміщення конструкцій зовнішньої реклами без отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами, наведеними у позовній заяві.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закони України "Про рекламу", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 "Типові правила розміщення зовнішньої реклами" не передбачають обов'язку заявника щодо погодження та необхідності отримання в оренду земельних ділянок для розташування конструкцій зовнішньої реклами, а тому рішення міської ради про затвердження правил розміщення зовнішньої реклами у м. Нетішині є неправомірним та таким, що суперечить порядку визначеному в Законах та постанові Кабінету Міністрів України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.10.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 924/449/18 відмовлено у задоволені позовних вимог.
4. Приймаючи такі рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що для користування земельною ділянкою під зовнішню рекламу необхідні не лише рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки для розміщення зовнішньої реклами, але й укладення договору оренди цієї земельної ділянки з її власником з обов'язковим визначенням розміру орендної плати як однієї з істотних умов договору.
Крім того, з огляду на положення Правил розміщення реклами у м. Нетішин, суди дійшли висновку, що тільки Виконавчий комітет Нетішинської міської ради приймає рішення про надання дозволу, а тому визнати право на розміщення конструкцій зовнішньої реклами без отримання дозволу є неможливим, оскільки це виключно повноваження виконавчого комітету Нетішинської міської ради.
При цьому зауважено, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
5. Під час розгляду справи, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено:
5.1. Приватне підприємство "Єлізія" зверталось до Фонду комунального майна міста Нетішина із заявами від 04.12.2015 про надання у відповідності до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років за адресами: м. Нетішин в районі перехрестя проспекту Незалежності та вул. Будівельників, зі сторони "Універмагу"; м. Нетішин в районі перехрестя проспекту Незалежності та проспекту Курчатова, зі сторони зупинки; м. Нетішин по проспекту Незалежності в районі будинку № 7; м. Нетішин по проспекту Незалежності в районі будинку № 10; м. Нетішин по проспекту Незалежності в районі будинку № 2а; м. Нетішин в районі перехрестя проспекту Незалежності - вул. Ринкової - вул. Енергетиків, зі сторони будинку Ринкова, 1; м. Нетішин по вул. Енергетиків, навпроти стадіону; м. Нетішин по вул. Енергетиків, навпроти стадіону.
5.2. Фонд комунального майна міста Нетішина розглянувши вищезазначені заяви надав відповідь (лист від 08.12.2015 №01-29/307) про необхідність погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами із власниками місць розташування рекламних засобів або уповноваженим ним органом (особою).
Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради надані аналогічні рекомендації (лист від 10.12.2015 № 23/01-30-4722/2015).
5.3. Вищезазначені земельні ділянки є землями комунальної власності на обслуговуванні у КП "Благоустрій" та державної власності у постійному користуванні у ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
5.4. В листі від 20.03.2018 № 01-29/146 Фонд комунального майна міста Нетішина окрім рекомендації про укладення договору оренди земельних ділянок, зазначив, що у разі його укладення додаткового підписання договорів на розміщення зовнішньої реклами не потребується. Також, звернуто увагу, що Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Нетішин доповнено п. 3.3.1, у якому передбачається необхідність оформлення права користування земельною ділянкою, на якій планується розташування рекламного засобу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 11.10.2018 та постановою апеляційного господарського суду від 04.12.2018, Приватне підприємство "Єлізія" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою скасувати оскаржені судові акти та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому, скаржником заявлено клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
7. Ухвалою від 30.01.2019 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 21.01.2019), прийняв справу № 924/449/18 Господарського суду Хмельницької до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Єлізія"; призначив розгляд справи на 12.03.2019; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.02.2019; задовольнив клопотання скаржника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручив Господарському суду Хмельницької області забезпечити її проведення.
8. 28.02.2019 до Верховного Суду від Фонду комунального майна міста Нетішина надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
9. Представник позивача в засіданні повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній, просив скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
10. Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Приватного підприємства "Єлізія")
11. Скаржник доводить, що господарськими судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального права, а апеляційною інстанцією - процесуального права, як то розгляд справи за відсутності апелянта або його повноважного представника, які не були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.
12. Скаржник зазначає, що спір між сторонами виник внаслідок відсутності будь-яких дій відповідачів щодо надання дозволу або відмови у видачі дозволу позивачу з 04.12.2015 по день подання позову та необґрунтованістю вимог відповідачів щодо обов'язку позивача попередньо укласти договір оренди на вищевказані місця, в зв'язку з чим позивач вважає, що згідно норм чинного законодавства України (принципу мовчазної згоди) останній набув права на розміщення конструкцій зовнішньої реклами.
Доводи відповідача
(Фонду комунального майна міста Нетішина)
13. Відповідач у Відзиві на касаційну скаргу доводить, що при вирішенні питання про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на земельних ділянках державної чи комунальної власності необхідно керуватися чинним законодавством України в сукупності, тобто не лише цивільним законодавством, а й земельним та вказує, що місця, на яких позивач планує розмістити рекламні засоби - є землями комунальної власності на обслуговуванні у КП "Благоустрій", та державної власності у постійному користуванні у ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регламентовано Законом України "Про рекламу".
За визначенням термінів, наведених у ст. 1 цього Закону, зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу").
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі - Правила).
Згідно з п. 2 цих Правил місце розташування рекламного засобу - це площа зовнішньої поверхні будинку, споруди