ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 13/156-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
учасники справи:
позивач - Фізична особа-підприємець Колосовський Анатолій Іванович,
представник позивача - Зязюн Ю.А. (в режимі відеоконференції),
відповідач - Державне підприємство "Новосуханівський спиртовий завод",
представник відповідача - не з'явився,
за участю - Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,
представник ДВС - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Колосовського Анатолія Івановича
на ухвалу Господарського суду Сумської області
від 17.10.2018
у складі судді Спиридонова Н.О.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 20.12.2018
у складі колегії суддів: Дикунської С.Я. (головуючий), Жук Г.А., Мальченко А.О.,
за скаргою
Фізичної особи-підприємця Колосовського Анатолія Івановича
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
у справі за позовом
Фізичної особи-підприємця Колосовського Анатолія Івановича,
до Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод",
про стягнення 472 635, 20 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст скарги на дії державного виконавця
1. Фізична особа-підприємець Колосовський Анатолій Іванович звернувся до Господарського суду Сумської області зі скаргою про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити дії у справі № 13/156-10, в якій заявник просив: суд:
- визнати бездіяльність державного виконавця Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Бистрової Наталії Борисівни та начальника Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області в частині незастосування Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" неправомірною, в частині неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування фізичній особі-підприємцю Колосовському Анатолію Івановичу коштів;
- зобов'язати начальника Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області вжити заходів для виконання рішення господарського суду Сумської області від 02.12.2010 у справі № 13/156-10 з урахуванням Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме: подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування Фізичній особі-підприємцю Колосовському Анатолію Івановичу коштів.
2. Скарга обґрунтована неправомірною бездіяльністю державного виконавця Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Бистрової Наталії Борисівни та начальника Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо незастосування Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", в частині неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування Фізичній особі-підприємцю Колосовському Анатолію Івановичу коштів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі № 13/156-10, відмовлено у задоволенні скарги про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити дії.
4. Приймаючи таке рішення, господарські суди попередніх інстанції вказали на безпідставність та необґрунтованість скарги позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", що виключає обов'язок керівника відповідного органу державної виконавчої служби вчинити дії згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
5. Суд апеляційної інстанції погоджуючись з висновками місцевого господарського суду зауважив на тому, що строк пред'явлення наказу до виконання не закінчився, і на сьогодні позивач має право відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" подати письмову заяву до Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про повернення виконавчого документа і в подальшому звернутися самостійно до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо виконання наказу від 17.12.2010.
6. Під час розгляду справи, судами встановлено:
6.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.12.2010 у справі № 13/156-10 стягнуто з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" на користь Фізичної особи-підприємця Колосовського Анатолія Івановича 374 726, 80 грн. боргу, 77 118, 77 грн. інфляційних збитків, 20 789, 63 грн. - 3 % річних, 4 726, 35 грн. витрат по держмиту, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6.2. На виконання зазначеного рішення судом видано відповідний наказ від 17.12.2010.
6.3. Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.10.2017 поновлено строк пред'явлення до виконання вищезазначеного наказу.
6.4. 15.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55163011 та відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
6.5. Зведене виконавче провадження ВП 42136421 досі перебуває на виконанні і питання щодо його закінчення на даний час не актуальне.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 17.10.2018 та постановою апеляційного суду від 20.12.2018, Фізична особа-підприємець Колосовський Анатолій Іванович звернувся з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
8. Ухвалою від 04.02.2019 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 25.01.2019) прийняв справу 13/156-10 Господарського суду Сумської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Колосовського Анатолія Івановича; призначив розгляд справи на 19.03.2019.
9. Ухвалою від 14.03.2019 Верховний Суд задовольнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручив Ленінському районному суду м. Полтави забезпечити її проведення.
10. В судовому засіданні касаційної інстанції 19.03.2019 уповноважений представник позивача в режимі відеоконференції надав пояснення у справі
11. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи заявника касаційної скарги
(Фізичної особи-підприємця Колосовського Анатолія Івановича)
12. На переконання скаржника, оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, як то розгляд справи за відсутності позивача, який належним чином не повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
13. Скаржник доводить, що за наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.п. 2-4, 9 Закону України "Про виконавче провадження" до закінчення шестимісячного строку, але не пізніше, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
У пілотному рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини встановив, що було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу № 1 через невиконання або несвоєчасне виконання остаточних