ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23120/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018
(головуючий - Михальська Ю.Б., судді Разіна Т.І., Тищенко А.І.)
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018
(суддя Удалова О.Г.)
у справі №910/23120/17
за позовом Державного підприємства "Спецагро"
до Міністерства аграрної політики та продовольства України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Київенерго"
про стягнення 301 607,92 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. Державне підприємство "Спецагро" (далі - позивач або ДП "Спецагро") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач, Мінагрополітики) про стягнення 301 607,92 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як поручитель за договорами поруки від 18.12.2014 та 01.12.2015, сплатив заборгованість відповідача перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") за спожиту електричну енергію і таким чином набув право вимагати від відповідача повернути сплачені позивачем грошові кошти. Предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 301 607,92 грн, з яких: 245 289,78 грн - основний борг, 46 537,79 грн - інфляційна складова боргу, 9 780,35 грн - 3% річних.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 18 грудня 2014 року між ПАТ "Київенерго" (кредитор), Мінагрополітики (боржник) та ДП "Спецагро" (поручитель) укладено трьохсторонній договір поруки (далі - Договір поруки від 18.12.2014) згідно з умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої ним електричної енергії, яке виникло з договору на постачання електричної енергії №33465 від 04.07.2014 (основний договір), укладеного між кредитором та боржником.
У пункті 3.1 Договору поруки від 18.12.2014 сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії сумою 18 097,50 грн.
Відповідно до пункту 5.1 Договору поруки від 18.12.2014 у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього у 5-тиденний термін з дня отримання вимоги від кредитора.
Згідно з пунктом 5.2 Договору поруки від 18.12.2014 після виконання поручителем зобов'язання боржника за основним договором до поручителя, що виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитора за основним договором.
На виконання взятих на себе зобов'язань поручителя згідно з Договором поруки від 18.12.2014 позивач сплатив на користь ПАТ "Київенерго" грошові кошти в розмірі 18 097,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1942 від 30.12.2014.
2.2. Суди також встановили, що 01.12.2015 між ПАТ "Київенерго" (кредитор), Мінагрополітики (боржник) та ДП "Спецагро" (поручитель) укладено трьохсторонній договір поруки (далі, Договір поруки від 01.12.2015), згідно з умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої ним електричної енергії, яке виникло з договору на постачання електричної енергії №33465-Т115 від 08.05.2015 (основний договір), укладеного між кредитором та боржником.
Пунктом 3.1 Договору поруки від 01.12.2015 визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії сумою 130 699,39 грн.
Пункти 5.1 та 5.2 Договору поруки від 01.12.2015, у яких врегульовано наслідки виконання поручителем зобов'язання боржника перед кредитором, аналогічні за змістом положенням, закріпленим у Договорі поруки від 18.12.2014.
Суди встановили, що на виконання взятих на себе зобов'язань поручителя за Договором поруки від 01.12.2015 позивач сплатив на користь кредитора ПАТ "Київенерго" грошові кошти в розмірі 130 699,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3529 від 01.12.2015.
2.3. 24 грудня 2015 року відповідач звернувся до позивача з листом №37-19-13/20930, в якому просив оплатити за Мінагрополітики заборгованість з оплати електроенергії, спожитої у грудні 2015 року, згідно з договором поруки у сумі 96 492,89 грн. Проте відповідач не зазначив на підставі якого саме договору поруки він просить позивача виконати за Міністерство зобов'язання з оплати спожитої останнім електричної енергії, а також не зазначив підстави виникнення такого основного зобов'язання.
Позивач в свою чергу сплатив на користь кредитора ПАТ "Київенерго" грошові кошти в загальному розмірі 96 492,89 грн., з яких: - 875,39 грн за платіжним дорученням №3534 від 02.12.2015 з призначенням платежу "оплата за реактивну електроенергію за Мінагрополітики України згідно договору поруки від 01.12.2015 до договору №33465-Т115 від 08.05.2015"; - 636,89 грн за платіжним дорученням № 3628 від 25.12.2015 з призначенням платежу "оплата згідно листа №37-19-13/20930 від 24.12.2015 за реактивну електроенергію за Мінагрополітики України згідно договору поруки до договору № 33465-Т115 від 08.05.2015"; - 94 980,61 грн за платіжним дорученням №3627 від 25.12.2015 з призначенням платежу "оплата згідно листа №37-19-13/20930 від 24.12.2015 за реактивну електроенергію за Мінагрополітики України згідно договору поруки до договору № 33465-Т115 від 08.05.2015".
2.4. Таким чином, позивач сплатив на користь ПАТ "Київенерго" за зобовязаннями відповідача грошові кошти в сумі 245 289,78 грн, з яких 148 796,89 грн (18 097,50 грн + 130 699,39 грн) сплачені позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача на виконання умов договорів поруки від 18.12.2014 та 01.12.2015 і в межах обумовленого сторонами розміру відповідальності поручителя.
Водночас, грошові кошти в загальному розмірі 96 492,89 грн, сплачені позивачем на підставі листа відповідача №37-19-13/20930 від 24.12.2015.
2.5. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 245 289,78 грн, сплаених позивачем на користь ПАТ "Київенерго" за договорами поруки.
3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з Мінагрополітики на користь ДП "Спецагро" основний борг у розмірі 148 796,89 грн, 3% річних у розмірі 317,98 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1 339,17 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 256,81 грн.
3.1.1. Рішення суду мотивоване тим, що після сплати заборгованості відповідача перед ПАТ "Київенерго" позивач як поручитель за договорами поруки від 18.12.2014 та 01.12.2015 набув права вимагати від відповідача повернення йому грошових коштів в загальному розмірі 148 796,89 грн. Водночас, грошові кошти в розмірі 96 492,89 грн були сплачені позивачем понад визначений вказаними договорами поруки обсяг відповідальності поручителя, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення з відповідача та відмовив позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.
3.1.2. Суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційної складової боргу за період з 13.11.2017 по 08.12.2017, встановивши, що розмір 3% річних становить 317,98 грн, а розмір інфляційної складової боргу - 1 339,17 грн, які підлягають стягненню. У стягненні частини 3% річних в розмірі 9 462,37 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 45 198,62 грн судом відмовлено.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками, здійсненими судом першої інстанції, та відхилив доводи апеляційної скарги відповідача, який оскаржував рішення в частині задоволених позовних вимог.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням та постановою, Мінагрополітики звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у задоволеній частині позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає, що судові рішення, що оскаржуються, не відповідають вимогам діючих норм права щодо законності і обґрунтованості їх ухвалення, повноти та об'єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів з огляду на таке.
4.2.1. Вимога до поручителя може бути пред'явлена виключно за умови настання обставин, передбачених частиною першою статті 553 ЦК України, а саме, у випадку порушення зобов'язання боржником.
Договорами поруки встановлений солідарний обов'язок позивача відповідати перед ПАТ "Київенерго" за виконання зобов'язання і, враховуючи положення статті 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, як від боржника, так і від поручителя разом. Проте скаржник наполягає, що така вимога не була висунута ні до Мінагрополітки, ні до ДП "Спецагро". Як наслідок, у