ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 909/256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Співака С.В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
представник позивача - Петрук Я.Ю. (довіреність № 14-354 від 29.12.2018),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз ЗБУТ",
представник відповідача - Кислощук Я.С. (довіреність № 767007-Ск-6-0119 від 02.01.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
від 25.07.2018
у складі судді Рочняк О.В.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 12.12.2018
у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Мирутенка О.Л., Якімець Г.Г.,
у справі за позовом
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз ЗБУТ",
про стягнення штрафних санкцій, інфляційних збитків та 3% річних,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз ЗБУТ" про стягнення заборгованості в сумі 21 951 309, 63 грн., з яких: 16 848 747, 34 грн. - пеня, 1 290 597, 01 грн. - 3% річних, 3 811 965, 28 грн. - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу виконав із порушенням встановленого договором строку виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2018 у справі № 909/256/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Рішення мотивоване тим, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, якими передбачено не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але й змінено строк виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 16-121-Н від 30.12.15, сторони тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за придбання природного газу.
5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:
5.1. 30.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (покупець) укладений договір № 16-121-Н купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2016 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
5.2. Відповідно до п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.2016) оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.
5.3. Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
5.4. На виконання умов договору № 16-121-Н позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 1 481 881 295, 57 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу..
5.5. Відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково (422 296 861, 48 грн.), сума неоплаченого газу складала 1 059 584 434, 09 грн.
5.6. Упродовж 2016 року між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та Департаментом фінансів Івано-Франківської ОДА підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (№ 594 від 18.02.2016, № 1972 від 22.07.2016, № 1973 від 22.07.2016, № 1974 від 22.07.2016, № 2000 від 22.07.2016, № 2003 від 22.07.2016, № 2031 від 22.07.2016, № 2176 від 18.08.2016, № 2177 від 18.08.2016, № 2380 від 20.09.2016, № 2427 від 21.09.2016, № 2428 від 21.09.2016, № 2429 від 21.09.2016, № 2585 від 20.10.2016) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" на загальну суму 1 059 584 434, 13 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 909/256/18, вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
7. Погоджуючись з висновками та рішенням першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення прав чи законних інтересів позивача та правові підстави для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 25.07.2018 та постановою апеляційної інстанції від 12.12.2018, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
9. Ухвалою від 04.02.2019 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 24.01.2019), прийняв справу 909/256/18 Господарського суду Івано-Франківської області до провадження та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; призначив розгляд справи на 19.03.2019.
10. 26.02.2019 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз ЗБУТ" надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
11. В засідання суду касаційної інстанції 19.03.2018 з'явились уповноважені представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України")
12. Скаржник вказує на порушення господарськими судами попередніх інстанції ст. ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без дослідження усіх істотних для справи обставин.
13. Скаржник доводить, що нараховані санкції та 3 % річних не нараховувались на суми, які були сплачені на підставі Спільних протокольних рішень та відповідно відмежовувались в самому розрахунку заборгованості.
Доводи відповідача
(Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз ЗБУТ")
14. Відповідач вказує, що шляхом укладання та підписання Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природним газ сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за поставлений природний газ, а відтак відсутні правові підстави для стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених с