Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 537/2419/16-ц
провадження № 61-4070св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуБондур ОСОБА_7 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2017 року у складі колегії суддівКузнєцової О. Ю., Одринської Т. В., Триголова В. М.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом та просила визнати договір дарування валютних цінностей від 10 жовтня 2002 року, який укладений між нею та ОСОБА_5 на суму 7 000 доларів США, дійсним.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 01 жовтня 2002 року вона продала належну їй квартиру АДРЕСА_1. Отримані від продажу грошові кошти в сумі 7000 доларів США вона подарувала своєму сину ОСОБА_5 для придбання останнім за ці кошти незакінченого будівництва житлового будинку АДРЕСА_2.
Вказувала, що договір дарування валютних цінностей між нею та сином було укладено 10 жовтня 2002 року в простій письмовій формі, при цьому сторонами договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Однак, в подальшому її син ухилився від нотаріального посвідчення договору, що змусило її звернутись до суду із вказаним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано дійсним договір від 10 жовтня 2002 року дарування валютних цінностей, за яким ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 7 000 доларів США.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач подарувала своєму сину ОСОБА_5 валютні цінності в сумі 7 000 доларів США, а останній прийняв валютні цінності у дар, однак ухилився від нотаріального посвідчення договору, отже позов підлягає задоволенню на підставі частини другої статті 220 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування валютних цінностей дійсним відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд вказав, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 не надала суду доказів на підтвердження того, що нею вчинялися дії, направлені на нотаріальне посвідчення договору дарування, спонукання відповідача до відповідних дій. Також сторонами не надано доказів, які б підтверджували, що на момент розгляду справи у суді відсутня можливість нотаріального посвідчення договору дарування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків судів обставинам справи та дослідженим доказам, порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6, яка не має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки кошти, отримані в дар, є особистою власністю кожного з подружжя. Апеляційний суд не зазначив мотиви відхилення заперечень заявника на апеляційну скаргу. При цьому справу судом апеляційної інстанції розглянуто неповноважним складом ОСОБА_4 вважає, що вона довела ту обставину, що вона неодноразово зверталась до свого сина з пропозицією провести нотаріальне посвідчення договору дарування, одна останній ухилився від проведення цих дій.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини, встановлені судами
10 жовтня 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у простій письмовій формі уклали договір дарування валютних цінностей на суму 7 000 доларів США, за умовами якого ОСОБА_5 отримав зазначену суму у дар від ОСОБА_4
В подальшому вказаний договір не був нотаріально посвідчений.
На момент укладення вищевказаного договору дарування ОСОБА_5 таОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, а з 2016 року на розгляді у судах перебувають спори між колишнім подружжям з приводу розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділу майна подружжя.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним