Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 577/5092/16-ц
провадження № 61-28311св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Відділ з питань захисту прав споживачів Конотопської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2017 року у складі судді Семенюк І. М. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа - Відділ з питань захисту прав споживачів Конотопської міської ради, про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 06 листопада 2014 року на підставі договору купівлі-продажу придбала у ФОП ОСОБА_6 мобільний телефон SAMSUNG 18200 Galaxy S Mini Neo Amber Brown, вартістю 1 968,00 грн, проте, телефон виявився неякісним, за період користування вона двічі зверталася до фахівців із ремонту, у травні 2015 року, при виявленні першого дефекту, звернулася до відповідача з вимогою проведення гарантійного ремонту, однак, отримала рекомендацію про необхідність звернення до сервісного центру з метою встановлення дефекту. Сервісний центр здійснив заміну LCD, телефон працював деякий час, а потім знову вийшов із ладу, що змусило її 07 вересня 2015 року знову звернутися до сервісного центру, де фахівці здійснили заміну LCD.
У лютому 2016 року на телефоні знову виник такий же дефект, що позбавило її можливості користуватися ним. Враховуючи, що з часу придбання телефону вона не мала можливості належним чином користуватися телефоном, вона звернулася до відповідача з претензією щодо повернення сплачених коштів, однак, до цього часу гроші не повернуті. Крім того, всі ці обставини викликали у неї стрес, нервування, необхідність звертатися до сервісних центрів, відповідача, вона позбавлена можливості нормального спілкування за допомогою телефонного зв'язку.
Враховуючи наведене, позивач просила стягнути з відповідача вартість придбаного телефону в розмірі 1 968,00 грн та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмір 2 000,00 грн.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надала доказів надіслання або пред'явлення вимоги про надання їй інформації та її отримання відповідачем, не довела, у чому саме полягають протиправні, умисні дії відповідача щодо ненадання можливості одержання повної і достовірної інформації, яку саме інформацію не надав їй відповідач, і причинно-наслідковий зв'язок між ненаданням необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та недоліками товару, які виникли у зв'язку з відсутністю у неї такої інформації. Також не встановлено обставин, з якими Закон України «Про захист прав споживачів» пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди, позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданою моральною шкодою.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що незважаючи на те, що дефект дисплею придбаного телефону виявлявся неодноразово, це не свідчить про неможливість чи недопустимість використання цього телефону, а також, що вказані недоліки мають ознаки передбачені частиною першою статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», що в цілому давало б право покупцю на розірвання договору та повернення сплачених за цим договором коштів. Вимоги ж щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від інших, заявлених у цій справі, а тому за відсутності порушення прав позивача вони також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. У разі виявлення істотних недоліків, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Проте зазначені норми залишені поза увагою судів при ухваленні оскаржуваних рішень. Крім того, відповідно до положень статті 22 зазначеного Закону при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідач порушив передбачені законом права споживача, відмовився повернути кошти за неякісний товар чи замінити його на інший, а тому він повинен відшкодувати позивачу збитки у вигляді моральної шкоди, яка полягає у порушені прав, пов'язаних з позбавленням можливості користуватися телефоном та коштами, які тривалий час перебувають у відповідача.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.