Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 522/6160/16-ц
провадження № 61-30332св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2017 року у складі судді Тарасова А. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року громадянин Норвегії ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом доОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні жилими приміщеннями шляхом виселення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, що розташовані у м. Одесі.
Зазначені квартири він придбав у порядку виконавчого провадження на виконання рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно та які належать йому на праві власності на підставі свідоцтв про право власності, виданих 15 березня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, що зареєстровані в реєстрі за № № 337, 338.
Колишній власник квартир ОСОБА_5 придбала зазначені квартири у власність у 2012 році, зареєструвала в них членів своєї сім'ї та інших осіб, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Посилаючись на те, що відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні й розпорядженні власністю, позивач просив виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_3, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виселити з квартири АДРЕСА_4.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2017 року позов задоволено. Виселено з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Виселено з квартири АДРЕСА_1 та ОСОБА_10 Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, користуючись чужим майном, перешкоджають позивачу користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а тому такі перешкоди мають бути усунені шляхом виселення відповідачів із спірних квартир.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивач є власником спірних квартир, проте в них проживають та зареєстровані відповідачі, у зв'язку з чим останні перешкоджають власнику майна користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Доводи апеляційної скарги не спростували правильність висновків суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що під час розгляду справи вона двічі заявляла клопотання про зупинення розгляду цієї справи до вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до неї про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, оскільки в залежності від результату розгляду справи про стягнення з неї грошових коштів та скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2013 року, у неї будуть підстави для скасування подальших дій, пов'язаних із виконанням цього рішення суду, а саме незаконне набуття позивачем права власності на належні їй квартири, проте суд першої інстанції незаконно відмовив у зупиненні провадження у справі про виселення. Вирішуючи спір на підставі норм ЦК України, суд першої інстанції не правильно визначив характер правовідносин, що виник між сторонами, не звернув уваги на норми глави 6 ЖК України, якою врегульовані правовідносини, що виникають при користуванні жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду та не застосував норму матеріального права на підставі якої має вирішуватися спір. Крім того, суди при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували положення статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини і громадянина та порушили права відповідачів на справедливий судовий розгляд. Суди при ухваленні оскаржуваних рішень не прийняли до уваги відмову органу опіки та піклування у наданні дозволу на виселення неповнолітніх дітей із спірних квартир. Суди позбавили її та дитину єдиного житла. Крім того, у ОСОБА_12 відсутні належні повноваження на представлення інтересів ОСОБА_4 в судових засіданнях та звернення до суду із зазначеним позовом від імені останнього.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі та витребувано справу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судами установлено, що згідно із нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 24 березня 2012 року та 31 березня 2012 року ОСОБА_5 стала власником відповідно квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, що розташовані в м. Одесі.
31 серпня 2012 року у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані власниця ОСОБА_5, її мати ОСОБА_7, чоловік ОСОБА_8, а 16 жовтня 2012 року її син ОСОБА_6
12 вересня 2012 року у квартирі АДРЕСА_4 зареєстровані сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_9 та племінник ОСОБА_13
У лютому 2013 року громадянин Норвегії ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 про повернення безпідставно набутих грошових коштів.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 322 300,00 доларів США.
26 липня 2013 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду, а 02 вересня 2013 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_5, в тому числі й на спірні квартири.
Оскільки належні боржнику с