ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2019 року
м. Київ
справа 161/5606/17
провадження № 51-4369км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Ковальчука О. С.,
представника потерпілої Полячука С. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурорів на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 12016030010003671 за обвинуваченням
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новокотів Луцького району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2017 року
встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України за таких обставин.
12 серпня 2016 року, близько 15:20 год., ОСОБА_2, прибувши до квартири АДРЕСА_2, для здійснення обов'язків за договором довічного утримання, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесної суперечки з потерпілою ОСОБА_3, умисно наніс останній удар долонею правої руки в ділянку шиї зліва, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у виді подряпини у лівій підщелепній ділянці, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Судом вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.
У зв'язку з цим суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винуватим та призначив покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2017 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасовано, а провадження в справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
При цьому судом зазначено, що при постановленні вироку суд першої інстанції не дотримався вимог ч. 2 ст. 17 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено винуватості ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана та не пропонується стороною обвинувачення.
Тому з огляду на наявність суперечностей та розбіжностей, зокрема наявність ряду тілесних ушкоджень у потерпілої, які в сукупності віднесені до легких, апеляційний суд не може дійти однозначного висновку, що саме дії ОСОБА_2 мали наслідком спричинення подряпини, яка в свою чергу може бути віднесена до легких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах прокурори просять ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування наведеного зазначають, що скасовуючи вирок суду першої інстанції та закриваючи кримінальне провадження суд апеляційної інстанції порушив основоположні засади кримінального процесу щодо безпосередності дослідження доказів (ст. 23 КПК України) та змагальності сторін (ст. 22 КПК України), оскільки обґрунтував свої висновки доказами, які не досліджував, надавши їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції.
При цьому вказує на порушення вимог ст. 419 КПК України, що судом не спростовано з точки зору належності, допустимості та достовірності висновок експерта №825 від 15 серпня 2016 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 серед інших (які не інкримінувалися обвинуваченому) виявлені тілесні ушкодження: подряпини в лівій підщелеповій ділянці, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень
Крім того зазначає про невідповідність висновків суду, що викладені у резолютивній частині рішення його мотивувальній частині, що призвело до порушення вимог ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити. Вказав на порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, оскільки апеляційний суд по-іншому оцінив висновок експерта та показання свідка.
Представник потерпілої підтримав касаційні скарги прокурорів.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися.
Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінального провадження, визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, п