Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 127/18094/15-ц
провадження № 61-31670св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Піпко Андрій Миколайович, на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Іващука В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (далі - РС Вінницького МУЮ Вінницької області) про виключення із державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження, відшкодування майнової і моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 11 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (далі - ВАТ «Банк Універсальний»), правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і позивачами було укладено три договори іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами від 11 червня 2007 року.
За умовами цих договорів на забезпечення виконання зазначених кредитних договорів позивачами було передано в заставу квартиру АДРЕСА_1. У подальшому при нотаріальному посвідченні договорів іпотеки приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л. В. накладено обтяження на вказане майно.
24 жовтня 2014 року боржники за вищевказаними кредитними договорами повністю сплатили отримані раніше кошти за кредитами, що підтверджується відповідними довідками від 14 січня 2015 року.
У зв'язку з цим позивачі у жовтні 2014 року звернулись до Вінницького відділення ПАТ «Універсал Банк» щодо зняття обтяжень з їх квартири.
Тривалий час відповідач ПАТ «Універсал Банк» ігнорував усні вимоги позивачів, тому 12 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з письмовою заявою від 08 травня 2015 року з проханням виконати усі необхідні дії, пов'язані із зняттям всіх обтяжень щодо об'єкта застави та повернути відповідні документи на квартиру.
Позивачі невідкладно бажали зняти обтяження з власної квартири, оскільки щодо неї уклали договір намірів від 12 квітня 2015 року, за яким зобов'язались протягом трьох місяців укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_5 та отримали від неї в забезпечення виконання власних зобов'язань завдаток в розмірі 15 000 грн, про що свідчить її власноручна розписка від 12 квітня 2015 року.
Незважаючи на неодноразові усні та письмові вимоги позивачів ПАТ «Універсал Банк» не подав реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заяву про припинення обтяження квартири з подальшим вилученням відповідного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внаслідок чого позивачі не змогли укласти з ОСОБА_5 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири. Невиконання цього обов'язку відповідачем завдало позивачам збитків, оскільки внаслідок невиконання договору намірів від 12 квітня 2015 року позивачі повернули ОСОБА_5 подвійну суму завдатку в розмірі 30 000 грн.
Таким чином, унаслідок протиправної бездіяльності відповідача ПАТ «Універсал Банк» позивачі зазнали матеріальних збитків у розмірі 15 000 грн.
Вказували, що внаслідок бездіяльності ПАТ «Універсал Банк» позивачам також заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо них, втрати нормальних життєвих зв'язків, необхідності докласти додаткових зусиль для організації свого життя.
На підставі вказаного ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили виключити із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про всі обтяження квартири АДРЕСА_1, внесені на підставі договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л. B. 11 червня 2007 року; стягнути з ПАТ «Універсал Банк» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди солідарно 15 000 грн; стягнути з ПАТ «Універсал Банк» на користь кожного з позивачів по 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року (у складі судді Жмудя О. О.) позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про обтяження квартири АДРЕСА_1, внесені на підставі договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу РудикЛ. В. 11 червня 2007 року.
Стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди солідарно 15 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що основні зобов'язання, які виникали з кредитних договорів, виконано в повному обсязі, а іпотечні договори, посвідчені приватним нотаріусом Рудик Л. А. та зареєстровані в реєстрі, на підставі частини п'ятої статті 3, пункту 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є припиненими.
Крім того, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо неподання державному реєстратору заяви про припинення обтяження квартири (іпотечного майна), позивачами не виконані умови попереднього договору про наміри від 12 квітня 2015 року щодо укладення договору купівлі-продажу квартири, чим завдано матеріальних та моральних збитків.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26 листопада 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що долучені до матеріалів справи довідки ПАТ «Універсал Банк» від 14 липня 2015 року про сплату боржниками кредитів не є належним доказом того, що боржниками в повному обсязі виконані умови кредитних договорів до закінчення строку їх дії, а інших доказів на підтвердження заявлених вимог позивачі суду не надали.
Відповідач ПАТ «Універсал Банк» не є стороною у договорі намірів від 12 квітня 2015 року, а тому не може нести відповідальність за умови його виконання. При цьому, позивачі всупереч вимогам пункту 3.2.1 під час дії договорів іпотеки від 11 червня 2007 року уклали договір намірів купівлі-продажу квартири без згоди іпотекодержателя - ПАТ «Універсал Банк».
Крім того, ПАТ «Універсал Банк» також не може нести відповідальність перед позивачами за заподіяння шкоди з підстав, передбачених статтею 1167 ЦК України, оскільки останнє не є суб'єктом владних повноважень.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року рішення Апеляційного суду Вінницької області від 26 листопада 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвала мотивована тим, що апеляційний суд не врахував та не перевірив доводи щодо виконання зобов'язань за кредитними договорами, законності збереження обтяжень майна та невжиття заходів для припинення іпотеки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту, оскільки суд, в даному випадку, не є таким органом і не наділений повноваженнями по внесенню відомостей щодо виключення записів про обтяження з Державного реєстру.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової і моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що за невиконання обтяжувачем обов'язку щодо подання заяви про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру останній несе відповідальність, визначену частиною третьою статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», отже відсутні правові підстави для відшкодування шкоди з підстав визначених статтями 1166, 1167 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Піпко А.М., просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2019 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час нового розгляду справи апеляційний суд не врахував висновків і мотивів викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 17 травня 2017 року, а саме те, що з наданих відповідачем довідок вбачається, що основні зобов'язання, які виникли з кредитних договорів, виконано в повному обсязі, тому іпотечний договір в силу дії норм, передбачених статтями 3, 17 Закону України «Про іпотеку» є припиненим.
При цьому, апеляційний суд погодився з тим, що іпотечний договір є припиненим в силу положень закону, проте не погодився з рішенням суду першої інстанції про необхідність виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записів про обтяження, що були внесені саме на підставі припиненого договору іпотеки, чим позбавив позивачів судового захисту їх порушених прав.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 11 червня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і позивачами було укладено три договори іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № 13/122к-07 від 11 червня 2007 року; № 13/121к-07 від 11 червня 2007 року; № 13/123к-07 від 11 червня 2007 року. Термін погашення цих кредитів встановлений до 10 червня 2017 року.
За умовами цих договорів на забезпечення виконання зазначених кредитних договорів позивачами було передано в заставу квартиру АДРЕСА_1. У подальшому при нотаріальному посвідченні договорів іпотеки приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л. В. накладено обтяження на вказане майно.
Згідно з довідками ПАТ «Універсал Банк» від 14 липня 2015 року кредитні кошти за кредитними договорами № 13/122к-07; № 13/121к-07; № 13/123к-07 від 11 червня 2007 року сплачені повністю.
Відповідно до договору намірів від 12 квітня 2015 року продавці: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та покупець ОСОБА_5 уклали договір згідно з яким у строк до 12 липня 2015 року продавці зобов'язуються передати у власність покупця за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а покупець прийняти у власність та оплатити продавцям її вартість. Вартість квартири визначена в розмірі 600 000 грн. До укладення договору купівлі-продажу покупець сплатив продавцям в якості завдатку грошову суму в розмірі 15 000 грн.
12 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулась з письмовим зверненням до ВАТ «Банк Універсальний» з вимогою про зняття всіх обтяжень щодо об'єкта застави та повернення відповідних документів на квартиру, оскільки за кредитними договорами від 11 червня 2007 року зобов'язання виконані.
Установлено, що ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки, обтяження не звернувся.
Відповідно до розписки від 15 липня 2015 року ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 30 000 грн в якості повернення подвійної суми завдатку згідно з укладеним між ними договором намірів від 12 квітня 2015 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рі