Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 466/1099/14-ц
провадження № 61-29187св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідачі: Приватне підприємство «Нива-В.Ш.», ОСОБА_6, Головне управління юстиції у Львівській області, фізична особа-підприємець ОСОБА_7,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2017 року у складі судді Білінської Г. Б. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (далі - ПП «Нива-В.Ш»), ОСОБА_6, Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ГУЮ у Львівській області), фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (далі - ФОП ОСОБА_7, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - ПАТ «ДБ Сбербанку Росії), про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування протоколу проведення прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним договору, визнання протиправними дій оцінювача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначила, що 10 лютого 2014 року проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження № 38570115 за виконавчим листом № 2-5328/11, виданим 16 серпня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення суду від 20 січня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_5 як боржника та з неї, як поручителя, на користь АТ «Сбербанк Росії» заборгованості за кредитним договором та судових витрат на загальну суму 3 064 761,93 грн.
01 вересня 2014 року під час судового засідання суду першої інстанції у якості другого позивача залучено ОСОБА_5
Посилаючись на те, що зазначені торги відбулися з порушенням вимог чинного законодавства, та з урахуванням уточнень позовних вимог, позивачі просили визнати недійсними прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1, що відбулись 10 лютого 2014 року між ПП «Нива-В.Ш.» та ОСОБА_6; скасувати протокол проведення прилюдних торгів від 10 лютого 2014 року № 1414012-3 із реалізації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, затверджений виконувачем обов'язків директора філії № 14 ПП «Нива-В.Ш.» ОСОБА_8 та підписаний переможцем ОСОБА_6; скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 17 лютого 2014 року; застосувати наслідки недійсності правочину; визнати недійсним договір про проведення незалежної оцінки майна від 21 листопада 2013 року № 0467, укладений між ГУЮ у Львівській області та ФОП ОСОБА_7; визнати протиправними дії оцінювача ФОП ОСОБА_7 із проведення, складання та оформлення звіту про оцінку майна від 20 листопада 2013 року, а саме: нежитлових приміщень АДРЕСА_2 та квартири № 31, розташованої за цією ж адресою, загальною площею 114,5 кв. м; визнати необ'єктивною та непрофесійною оцінку ФОП ОСОБА_7, оформлену ним у звіті від 20 листопада 2013 року про оцінку вказаного майна станом на 14 листопада 2013 року.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції до участі у справі як другого позивача залучено ОСОБА_5
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви ОСОБА_4 зазначила, що висновком будівельно-технічного експертного дослідження від 14 липня 2016 року, вже після розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що технічна експлуатація приміщень АДРЕСА_2 самостійно неможлива без квартири № 31, що знаходиться за цією ж адресою. Фактичне планування квартири відповідає показникам, зазначеним у технічному паспорті на приватизовану квартиру. Заявник вважає, що ця обставина спростовує факт цілісності приміщень, а отже, й неможливість продажу з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 14 липня 2016 року підтверджує обставини, які існували та були відомі заявнику на момент розгляду справи і жодним чином не впливають на оцінку доказів у справі та правильність висновків судів.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що обставини, на які посилається ОСОБА_4 у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, такі не входили до предмета доказування у справі та не могли вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається та на висновки суду про права та обов'язки осіб, які брали участь у справі, оскільки не були обґрунтуванням заявлених позовних вимог, а позов заявлено з інших підстав, ніж ті, на які посилається заявник у заяві про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У липні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 червня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди у порушення вимог статті 364-1 ЦПК України 2004 року не відкривали провадженні у справі за заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, відповідну заяву учасникам процесу не направили та не повідомили останніх про судові засідання з розгляду заяви. Обставини, на які вона посилається, як на нововиявлені не були відомі під час розгляду справи, про останні вона довідалася із висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 14 липня 2016 року, а тому обставини цілісності та неможливості експлуатації окремо приміщень 22-25 та квартири АДРЕСА_1 у своїй сукупності та юридичній оцінці впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом першої інстанції у рішенні від 17 червня 2015 року, а тому є всі підстави для перегляду цього рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У листопаді 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу від ПАТ «Сбербанк», в яких останній просив касаційну скаргу відхилити, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на те, що відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У січні 208 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 подав до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просив оскаржувані ухвали судів попередній інстанцій залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.