Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 345/2988/16-ц
провадження № 61-21926св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Боднарівська сільська рада Калуського району
Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2017 року у складі судді Миговича О. М. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Проскурніцького П. І., Васильковського В. М., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - Боднарівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га на АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є сусідкою позивача, а їхні земельні ділянки межують. Межа між земельними ділянками сторін проходила по рову, який розділяв їхні земельні ділянки протягом багатьох років.
Разом з тим, відповідач самовільно зайняла частину земельної ділянки позивача, засипавши 02 березня 2016 року рів та почала встановлювати металеві стовпці у земельну ділянку ОСОБА_1 (вглиб до 0,17 м від межі). Позивач викликала працівників поліції, проте до приїзду поліції ОСОБА_2 встановила та забетонувала 15 металевих стовпців, тим самим зайнявши частину земельної ділянки ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земюрконсалтинг» щодо проведення геодезичної зйомки по виносу меж в натурі (на місцевості), яке 04 березня 2016 року провело замовлені нею роботи у присутності сільського голови. За результатом геодезичної зйомки виявлено, що 6 встановлених ОСОБА_2 стовпців знаходяться поза межами її земельної ділянки, що свідчить про захоплення нею частини належної позивачу земельної ділянки площею 0,0005 га.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0005 га на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу встановлених нею 6 металевих стовпців по довжині спірної земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2017 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0005 га на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу встановлених нею 6 металевих стовпців по довжині спірної земельної ділянки, які встановлені від межі вглиб ділянки ОСОБА_1 до 0,17 метрів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 201,20 грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що металеві стовпці встановлені ОСОБА_2 на земельній ділянці ОСОБА_1 Кадастровим планом встановлено порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 та факт захоплення ОСОБА_2 0,0005 га земельної ділянки позивача.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що акт виносу меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01 грудня 2016 року, поданий відповідачем, не містить жодної інформації щодо встановлення ОСОБА_2 металевих стовпців на належній їй земельній ділянці, чи за межами цієї ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
10 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2019 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у 1993 році відповідачу була виділена земельна ділянка площею 0,2485 га, межі якої були встановлені у квітні 1993 року та закріплені на місцевості межовими знаками, що підтверджується актом виносу в натурі земельної ділянки і розробки будівель. У 2008 році під час приватизації вказаної земельної ділянки розроблено технічну документацію, проведено узгодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, про що складені відповідні акти.
Відповідно до акта виносу в натрі та передачі межових знаків межі земельної ділянки були поновлені у 2008 році. Так, Приватне підприємство «Укрресурс ІК» виконало роботи по прив'язці земельної ділянки до пунктів GPS, горизонтальну зйомку, вирахування площі, складання звіту та державного акта, проведено експлікацію меж земельної ділянки. Усі межі земельної ділянки були погодженні з усіма суміжними землекористувачами, про що свідчать їхні власноручні підписи у відповідних актах.
Позивач використовує свою земельну ділянку лише з 2015 року на підставі рішення сільської ради від 12 квітня 2015 року про обмін з ОСОБА_3, попереднім власником. Попередній власник спірної земельної ділянки не мав жодних претензій до відповідача.
02 березня 2016 року відповідач встановила металеві стовпці на своїй земельній ділянці, не виходячи за межі своєї земельної ділянки, що підтверджується межовими знаками, про що було вказано під час розгляду справи, проте суд такі пояснення залишив поза увагою, а доводи відповідача не спростував належними та допустимими доказами.
Під час розгляду справи представники Приватного підприємства «Геоукркомплект» (далі - ПП «Геоукркомплект») здійснили обміри земельної ділянки відповідача та встановили, що межові знаки, винесені на місцевості, встановлені правильно згідно з розробленою технічною документацією. Цим обставинам не надано належної правової оцінки.
Представником відповідача подано до суду першої інстанції копії технічної документації з Управління Держгеокадастру у Калуському районі Івано-Франківської області на 16 аркушах, які місцевим судом не долучено до матеріалів справи та не досліджено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,15 га на АДРЕСА_1.
Відповідно до державного акта ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2485 га у с. Боднарів Калуського району Івано-Франківської області.
Встановлено, що земельна ділянка 0,2485 га у с. Боднарів Калуського районуІвано-Франківської області виділена ОСОБА_2 в натурі на місцевості з встановленням межових знаків 26 квітня 1993 року.
Земельна ділянка відповідача від точки «В» до точки «Г» відповідно до експлікації цієї земельної ділянки межує із земельною ділянкою площею 0,15 га, землекористувачем якої до 2015 року був ОСОБА_3, який помер 05 травня 2015 року.
Відповідно до рішення Боднарівської сільської ради Калуського районуІвано-Франківської області від 12 квітня 2015 року ОСОБА_3 здійснив обмін вищевказаної земельної ділянки площею 0,15 га з ОСОБА_1
Отже, ОСОБА_2 є сусідкою ОСОБА_1, їхні земельні ділянки межують одна з одною з одного боку по всій довжині (від точки «А» до точки «Г» згідно з експлікацією земельної ділянки).
02 березня 2016 року відповідач засипала рів, який проходив по межі земельних ділянок сторін, та почала встановлювати металеві стовпці в якості межі.
Відповідно до повідомлення Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківської області Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року у поліції зареєстроване звернення ОСОБА_1 щодо межових знаків між сторонами та рекомендовано звернутися до органів місцевого самоврядування, земельної комісії або до суду, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові відносини.
З акта встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 вбачається, що у ньому відсутній підпис власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2
З акта встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 вбачається, що межі її земельної ділянки були погоджені ОСОБА_3 (попереднім власником земельної ділянки, яка належить позивачу).
Згідно з актом виносу земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01 грудня 2016 року ПП «Геоукркомплект» провело встановлення в натурі на місцевості меж земельної ділянки площею 0,2485 га, яка належить ОСОБА_2, відповідно до розробленої технічної документації та державного акта. Координати місць розташування поворотних точок земельної ділянки вирахувано в системі координат СК-63. У процесі встановлення меж було проведено закріплення меж на місцевості межовими знаками. Межові знаки в кількості 8 штук встановлені на місцевості головним геодезистом ОСОБА_4 та прийняті на зберігання власником земельної ділянки ОСОБА_2
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтов