Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 216/1357/14-ц
провадження № 61-30116св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року у складі судді Бондарєвої О. І. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 11 вересня 2007 року між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (далі - АТ «Брокбізнесбанк») та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 07Ф-197, до якого неодноразово вносились зміни та доповнення, зокрема в частині суми наданих кредитних коштів, порядку та умов повернення кредиту.
Позичальник не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором станом на 21 листопада 2014 року, а саме: заборгованість за кредитом - 2 231 668,83 доларів США, що в еквіваленті -
33 801 005,62 грн; заборгованість за відсотками - 700 989,03 доларів США, що в еквіваленті - 10 617 226,81 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту -
2 778 164,92 грн; пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 2 560 635,74 грн; 3 % річних (стаття 625 ЦК України) - 800 677,90 грн.
Із метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором
від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197 між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 укладені іпотечні договори від 21 грудня 2007 року та від 26 жовтня 2011 року, за умовами яких, у випадку недотримання позичальником умов пункту 4.2 цих договорів (страхування предмета іпотеки), банк має право вимагати сплати штрафу у розмірі
5 % від суми кредиту.
Уточнивши позовні вимоги, остаточно ПАТ «Брокбізнесбанк» просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53 937 811,55 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року позов ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, яка станом
на 21 листопада 2014 року складає 3 116 082,70 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 21 листопада 2014 року складає 47 169 397,35 грн, із яких: сума неповернутого кредиту - 2 231 668,83 доларів США, несплачені відсотки - 700 989,03 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату кредиту із 24 червня по 20 листопада 2014 року - 183 424,84 доларів США. В іншій частині позову відмовлено за недоведеністю. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконував умови договору в повному обсязі, тому вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій підлягають задоволенню, оскільки не суперечать умовам договору, які визначені сторонами і погоджені ними. При цьому ОСОБА_4 не спростовано розмір заборгованості за кредитом.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилено. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» не оскаржувалося, а тому не перевірялось його законність та обґрунтованість в цій частині, відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що одного договору та додаткових угод до нього недостатньо для висновку про наявність заборгованості за кредитом, оскільки відсутні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів та отримання їх позичальником, тому суди дійшли помилкового висновку про доведення позивачем наявності заборгованості за кредитним договором.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.
Судом встановлено, що 11 вересня 2007 року між АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 07Ф-197, згідно з умовами якого банк надав останньому кредит, у вигляді відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі
53 000,00 доларів США, на строк із 11 вересня 2007 року по 11 вересня 2010 року, з встановленою процентною ставкою 13 % річних, цільове призначення якого - споживчі цілі.
Надалі між сторонами укладені наступні додаткові угоди:
- 11 вересня 2007 року № 1, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 47 000,00 доларів США;
- 12 вересня 2007 року № 2, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 5 820,00 доларів США;
- 21 вересня 2007 року № 3, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 245 000,00 доларів США;
- 25 вересня 2007 року № 4, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 192 172,00 доларів США;
- 09 жовтня 2007 року № 5, згідно з умов якої, збільшено ліміт відкличної лінії, згідно із кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, до 270 000,00 доларів США, відповідачу виданий транш, у розмірі 25 000,00 доларів США;
- 14 листопада 2007 року № 6, згідно з умовами якої, збільшено ліміт відкличної лінії, згідно із кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, до
520 000,00 доларів США, відповідачу виданий транш, у розмірі 250 000,00 доларів США. Внесено зміни до пункту 6.1 кредитного договору, та викладено його у наступній редакції: «Забезпеченням виконання зобов'язання з погашення заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, комісії, неустойки за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека (нерухоме майно), яку позичальник зобов'язується оформити згідно з чинним законодавством України на протязі двох тижнів, до 30 листопада 2007 року, від дня видачі кредиту»;
- 20 грудня 2007 року № 7, згідно з умовами якої, збільшено ліміт відкличної лінії, згідно із кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, до
1 420 000,00 доларів США;
- 21 грудня 2007 року № 8, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 200 000,00 доларів США;
- 15 січня 2008 року № 9, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 250 000,00 доларів США;
- 16 січня 2008 року № 10, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 397 348,60 доларів США;
- 08 лютого 2008 року № 11, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 56 000,00 доларів США;
- 27 лютого 2008 року № 12, згідно з умовами якої, збільшено ліміт відкличної лінії, згідно із кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, до
1 620 000,00 доларів США, відповідачу виданий транш, у розмірі 200 000,00 доларів США;
- 27 лютого 2008 року № 13 внесено зміни до пункту 6.1 кредитного договору, викладено у наступній редакції: «Забезпечення виконання зобов'язання з погашення заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, комісії, неустойки за несвоєчасну сплату процентів і невчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов цього договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання виступає іпотека до договорів поруки від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197 та від 27 лютого 2008 року
№ 07Ф-197/1»;
- 11 квітня 2008 року № 14, згідно з умовами якої, збільшено ліміт відкличної лінії, згідно із кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, до
2 070 000,00 доларів США, відповідачу виданий транш, у розмірі 450 000,00 доларів США;
- 10 липня 2008 року № 15, згідно з умовами якої, збільшено ліміт відкличної лінії, згідно із кредитним договором від 11 вересня 2007 року № 07Ф-197, до
2 150 000,00 доларів США, відповідачу виданий транш, у розмірі 80 000,00 доларів США;
- 23 липня 2008 року № 16, згідно з умовами якої відповідачу виданий транш, у розмірі 50 000,00 доларів США;
- 01 жовтня 2008 року № 17, за умовами якої збільшено відсоткову ставку за користування кредитним коштами, із 01 жовтня 2008 року, до 15 % річних; відповідачу виданий транш, у розмірі 300 000,00 доларів США;
- 31 жовтня 2008 року № 18, згідно з умов якої відповідачу виданий транш, у розмірі
60