Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 569/11120/15-ц
провадження № 61-18612св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Рівненської області від 11 серпня 2016 року у складі судді Галінської В. В. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів.
Вимоги обґрунтовувала тим, що 09 вересня 2014 року вона позичила відповідачу 30 000 грн строком на один місяць, що підтверджується розпискою.
Оскільки позичальник в обумовлений строк не повернув позику, позивач, уточнивши вимоги, просила стягнути з нього борг у розмірі 62 170 грн 50 коп., із яких: 30 000 грн - сума позики, 16 037 грн 10 коп. - інфляційні втрати, 1 521 грн 37 коп. - три відсотки річних, 11 612 грн 03 коп. - відсотки за користування коштами.
Короткий зміст рішення та ухвали судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 62 170 грн 50 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди зробили висновки про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем за договором позики, що є підставою для стягнення коштів у вищезазначеному розмірі.
Аргументи учасників справи
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_5, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу передати на новий судовий розгляд.
Зазначає, що суди, задовольняючи позов, не звернули увагу на те, що в розписці відсутня умова про повернення коштів.
Фактично він коштів у вказаному розмірі не отримував.
Суди безпідставно не врахували того, що він повертав позику на банківський рахунок позикодавця, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями на загальну суму 6 132 грн.
ОСОБА_4 подала заперечення на касаційну скаргу, у якій просить відхилити її, а рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення місцевого суду.
Справу № 569/11120/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди встановили, що 09 вересня 2014 року відповідач отримав від позивача позику у розмірі 30 000 грн терміном на один місяць, що підтверджується відповідною письмовою розпискою.
Підставою для подання даного позову стала відмова позичальника добровільно повернути кошти та наявність у зв'язку з цим боргу у загальній сумі 62 170 грн 50 коп. (30 000 грн - позика, 16 037 грн 10 коп. - інфляційні втрати, 1 521 грн 37 коп. - три відсотки річних, 11 612 грн 03 коп. - відсотки за користування коштами).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором позики, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Колегія погоджується з такими висновками судів поп