ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 357/10789/17
провадження № К/9901/64240/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 357/10789/17
за позовом ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, треті особи: Державна пенітенціарна служба України, Міністерство юстиції України про визнання дій протиправними;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Файдюк В. В., Коротких А. Ю., Чаку Є. В.) від 19 вересня 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, треті особи: Державна пенітенціарна служба України, Міністерство юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
- стягнути з Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової грошової допомоги в розмірі 176000 грн.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ), а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) в розмірі 320000 грн., виплату якої відповідач провів лише в розмірі 144000 грн.
3. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року позовні вимоги задоволено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 18 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. 16 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на касаційну скаргу, в якому останнє просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року залишити без змін.
8. 19 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на касаційну скаргу, в якому останнє просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в період з 30 жовтня 2006 року по 30 червня 2016 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
11. Згідно наказу Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області від 30 червня 2016 року № 65 о/с-пр «По особовому складу», ОСОБА_2 з 30 червня 2016 року звільнено зі служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
12. Згідно свідоцтва про хворобу № 1076/у від 24 червня 2016 року, виданого Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по м. Києві», захворювання ОСОБА_2, Ні, не пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
13. Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0214686 від 20 грудня 2016 року за результатами первинного огляду ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 01 січня 2018 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.
14. У грудні 2016 року позивач звернувся за місцем служби звернувся до Управління Державної пенітенціарної служби в місті Києві та Київській області з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, визначених законом для працездатних осіб.
15. Одноразова грошова допомога позивачу була призначена відповідно до ст. 97 - 99 Закону № 580-VIII у розмірі 90 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
16. Згідно платіжного доручення від 07 березня 2017 року № 52 зазначена грошова допомога позивачу виплачена у розмірі 144000 грн.
17. Вважаючи дії відповідача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі меншому ніж передбачено ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи по захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на підставі Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850.
19. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскільки право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII, то йому підлягає нарахуванню і виплаті одноразова грошова допомога у розмірі, передбаченому Законом № 580-VIII, а не Законом № 565-ХІІ.
20. У зв'язку з наведеним, апеляційний суд зазначив, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 99 Закону № 580-VIII та наказі Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, яким затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
21. За змістом пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 99 Закону № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
22. Саме у такому розмірі спірна одноразова грошова допомога і була виплачена позивачу, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. У касаційній скарзі скаржник, зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що чинна станом на 20 грудня 2016 року (дату встановлення інвалідності) редакція ст. 97- 99 Закону № 580-VIII не передбачала виплату одноразової грошової допомоги поліцейським, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно зазначених норм, така виплата була можлива лише особам, інвалідність яких пов'язана з проходженням служби в поліції.
24. Також і Порядок № 4 (в редакції, чинній станом на 20 грудня 2016 року) не визначав розміру одноразової грошової допомоги поліцейським, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
25. Скаржник з посиланням на п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, яким встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII, вважає, що зазначеною нормою збережено право на отримання одноразової грошової допомоги поліцейським, колишнім міліціонерам, та інтим особам, інвалідність яких пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ в порядку що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
26. На підтвердження зазначених доводів, скаржник також зазначає, що в довідці ліквідаційної комісії Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області від 04 вересня 2017 року № 43-268 вказано, що одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 було виплачено відповідно до Порядку № 850.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
28. Частиною 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
29. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.
30. Відповідно до ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього